Український продуктовий ритейл продовжує стрімко консолідуватися. За підсумками 2025 року дві найбільші мережі країни — АТБ та Fozzy Group — сукупно контролюють приблизно 76% сукупного виторгу десяти найбільших продуктових ритейлерів. Такий висновок зробили аналітики на основі даних Opendatabot, Clarity Project, YouControl та фінансової звітності операторів сегменту B2C.
На АТБ Маркет припадає 49% цього показника, що становить близько 294 млрд грн. Fozzy Group займає 27% — приблизно 166 млрд грн. Усі інші гравці разом отримують лише 24% виторгу, або близько 142 млрд грн. Ці дані свідчать про посилення позицій лідерів на тлі загальної тенденції до укрупнення ринку.
Обидві компанії обрали діаметрально протилежні моделі зростання. АТБ будує свою «фортецю» переважно на власній нерухомості: за словами гендиректора керівної структури Бориса Маркова, 88% магазинів мережі належать компанії або пов'язаним структурам. Мережа зростає органічно — з 673 магазинів у 2014 році до понад 1320 точок у 2026-му. У топменеджменті АТБ раніше озвучували наміри збільшити покриття до 5000 магазинів.
Fozzy Group, навпаки, нарощує масштаб через активні поглинання. Кількість точок групи зросла з 113 у 2005 році до понад 1020 у 2026-му. Яскравим прикладом стала нещодавня угода з придбання мережі «Бадьорий», яка налічує майже 180 магазинів у Києві та області. Раніше до складу групи увійшли мережі «Дніпрянка», «Бумі-Маркет» і «Кіт».
Фінансове становище Fozzy Group дозволило спрямувати ресурси на купівлю готової інфраструктури. У 2025 році оборот групи зріс на 15,3% — до 165,8 млрд гривень. Стабілізація кредитного портфелю та відтермінування погашення облігацій до 30 червня 2029 року створили умови для нових придбань.
Процес консолідації триває вже кілька років. Як зазначає голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук, навіть у воєнний час великі гравці готові інвестувати через злиття та поглинання, а не лише в органічне зростання. Придбання готової мережі дає миттєвий доступ до приміщень, персоналу, логістики й клієнтів, а також суттєво скорочує час виходу на ринок.
Водночас будівництво нових магазинів не відійшло на другий план. Лише у 2025 році мережі відкрили сотні нових торгових точок у різних сегментах ринку. За словами Жука, сьогодні продуктовий ритейл використовує дві паралельні стратегії розвитку: органічне зростання через відкриття нових магазинів та консолідацію через придбання локальних гравців. Саме поєднання цих підходів стає новою нормою для великого українського ритейлу.
Загальна вартість угод злиття та поглинання у нерухомості та будівництві в Україні у 2025 році, за оцінкою KPMG, сягнула 271 млн доларів, збільшившись на 17%. У самому ритейлі, за даними InVenture, відбулося сім угод на 148 млн доларів.
На думку експертів, процес консолідації залишиться домінуючим шляхом масштабування у найближчі два роки. Якісних вільних площ майже не залишилося, а органічний вихід у нове місто займає від двох до чотирьох років. Готовий актив виявляється дешевшим і швидшим варіантом.
Ризик надмірної концентрації ринку є реальним, але повної олігополії, на думку комерційного директора GDS Анни Анісімової, не буде. Вона прогнозує формування вираженої тріополії в масовому сегменті — панування трьох великих компаній. При цьому залишиться група регіональних операторів, які виживуть завдяки географічній спеціалізації.
«Навіть при агресивній консолідації залишається простір для нішевих операторів, які знають свій район краще за будь-якого гравця національного масштабу», — зазначає Анісімова. Серед потенційних консолідаторів ринку найбільше спроможностей сьогодні мають Fozzy Group, АТБ, Novus, КОЛО та «Сімі».
Таким чином, український продуктовий ритейл рухається до моделі, де кілька національних гравців ділитимуть основний ринок, а регіональні мережі змагатимуться за локальну аудиторію. Цей тренд, за оцінками аналітиків, збережеться щонайменше до кінця десятиліття.
