Через атаки РФ на бізнес бюджет може недоотримати 70 мільярдів гривень — Корецький
Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що через російські удари по бізнесу до держбюджету можуть не надійти щонайменше 70 млрд грн податкових надходжень. Уряд готує підтримку: вільні державні площі, децентралізацію логістики та 1 млрд доларів на страхування воєнних ризиків.
Через російські атаки на український бізнес державний бюджет може недоотримати щонайменше 70 мільярдів гривень податкових надходжень. Про це заявив прем'єр-міністр Сергій Корецький під час конференції YES Annual Meeting 2026, організованої Фондом Віктора Пінчука.
«Близько 70 мільярдів гривень податкових надходжень можуть не дійти до бюджету через російські атаки на бізнес. Це оцінка станом на початок вересня. Удари тривають щодня, і ця цифра може збільшитися», — наводить слова прем'єра його пресслужба.
За словами Корецького, підрахунки були зроблені приблизно два тижні тому, але удари по підприємствах не припиняються, тож остаточна сума втрат для бюджету ще може зрости. Водночас прем'єр наголосив, що український бізнес — малий, середній і великий — продовжує працювати та відновлюватися, створюючи податки, ВВП і робочі місця.
Російські удари дедалі частіше прицільно завдаються по виробничих, складських і логістичних об'єктах. Під атаки потрапляють склади, логістичні центри, заводи, торговельні центри та навіть автозаправні станції. Минулого тижня під обстріл потрапила тютюнова фабрика у Прилуках, яка випускає сигарети Kent, Lucky Strike, Pall Mall, Rothmans, Capri, «Прилуки», а також стіки для систем нагрівання тютюну glo. Підприємство було змушене зупинитися. Напередодні ворог атакував завод компанії Coca-Cola під Києвом — одне з найбільших виробництв безалкогольних напоїв у Європі. Також після російського удару зупинився завод олії «Олейна» у Дніпрі, що належить американській компанії.
Уряд реагує на ці виклики комплексом заходів підтримки. За словами Корецького, проведено повну ревізію приміщень Фонду держмайна, державних підприємств і міністерств, і бізнесу пропонують використовувати ці складські та виробничі площі. Крім того, готується децентралізація логістики за прикладом енергетики: вже є план із рітейлерами та логістичними компаніями щодо його реалізації. Окремий напрям — домовленості з країнами-сусідами про гнучку та швидку систему перетину кордону.
Ще один інструмент — страхування воєнних ризиків. Уряд планує передбачити окрему статтю бюджету попередньо в розмірі 1 мільярда доларів і розраховує, що міжнародні партнери мультиплікують цю суму. «Мета — сформувати резерв, що покриватиме 40–50% збитків від атак. Головне — це максимально спрощена процедура і швидка реакція», — додав прем'єр-міністр.
Проблема недоотримання податків тісно пов'язана із загальним фінансовим тиском на державу. Українські Сили оборони потребують додаткового фінансування на 27 мільярдів доларів. За словами Корецького, Кабмін розглядає кілька джерел покриття цієї потреби: прискорення європейської підтримки в межах кредиту на 90 мільярдів євро, використання заморожених активів Росії, додаткові кредити від партнерів поза межами ЄС, а також оптимізацію всіх можливих витрат усередині українського бюджету.
«І от оце все разом має дати можливість закрити якщо не повністю 27, то хоча б левову частку цих витрат», — заявив очільник уряду. Наприкінці серпня президент Володимир Зеленський говорив про критичну потребу в додатковому фінансуванні Сил оборони, зазначаючи, що близько 10 мільярдів доларів із цієї суми потрібні вже до кінця поточного року.
Таким чином, російські удари по бізнесу створюють подвійне навантаження на державні фінанси: з одного боку, зменшуються податкові надходження, з іншого — зростають потреби у фінансуванні оборони та підтримці економіки. Уряд намагається балансувати між цими викликами, залучаючи як внутрішні резерви, так і міжнародну допомогу.
