Година повітряної тривоги коштує Україні близько 45 мільйонів доларів — Мінекономіки
Міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко заявив, що кожна година зупинки бізнесу через повітряні тривоги завдає Україні збитків приблизно на 45 мільйонів доларів. За його словами, сирени можуть лунати до 10 годин на добу, а Росія дедалі частіше атакує об'єкти економічної інфраструктури.
Кожна година, протягом якої повітряна тривога змушує український бізнес зупиняти роботу, коштує економіці країни приблизно 45 мільйонів доларів. Про це заявив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко, повідомляючи про масштаби втрат від постійних повітряних загроз.
За словами міністра, коли лунає сигнал тривоги, працівники мають залишити робочі місця та перейти до укриттів. Відповідно, виробничі процеси та робота багатьох компаній перериваються. «Якщо люди перебувають у бомбосховищі, бізнес зупиняється», — пояснив Кравченко. У деякі дні сирени можуть лунати до 10 годин на добу, що фактично паралізує значні сектори економіки.
Міністр наголосив, що Росія дедалі частіше обирає цілями об'єкти, важливі для функціонування української економіки. Йдеться, зокрема, про промислові підприємства, склади, логістичні центри та центри обробки даних. Кравченко назвав такі удари спробою «знищити практично всю економіку». Він також визнав, що уряд не повною мірою передбачив, як швидко Росія розробить безпілотники з реактивним двигуном і почне використовувати їх для атак на широке коло об'єктів.
На тлі цих викликів уряд запровадив диференціацію повітряних тривог. На початку вересня Кабінет міністрів вирішив поділити їх на «жовтий» та «червоний» рівні залежно від типу загрози. За «жовтого» рівня бізнес може продовжувати роботу, якщо має укриття або безпечний простір для працівників і відвідувачів. Такий крок покликаний зменшити економічні втрати від тривалих зупинок, зберігаючи при цьому безпеку людей.
Попри ці заходи, проблема залишається гострою. Постійні переривання виробничих циклів ускладнюють планування, знижують продуктивність і змушують компанії шукати додаткові ресурси для забезпечення безпеки персоналу. За оцінками Мінекономіки, сумарні збитки від годин простою обчислюються мільйонами доларів щодня, що створює додатковий тиск на державний бюджет і перспективи відновлення.
Експерти зазначають, що адаптація бізнесу до умов воєнного часу потребує не лише державних рішень, а й інвестицій у власні укриття, резервні потужності та гнучкі графіки роботи. Водночас подальший розвиток ситуації залежатиме від інтенсивності російських атак та здатності української протиповітряної оборони захистити критичну інфраструктуру.
11
