Українська металургія на межі системної зупинки: під загрозою 72% виробництва сталі
Російські удари по «Запоріжсталі» та «АрселорМіттал Кривий Ріг» зупинили близько 72% виплавки сталі в Україні. Через блокаду портів і пошкодження енергетичної інфраструктури галузь ризикує втратити експортні надходження, спровокувати здорожчання будівництва та посилити тиск на гривню.
Українська металургія опинилася в глибокій кризі: у серпні російські удари вивели з ладу два ключові підприємства — «Запоріжсталь» та «АрселорМіттал Кривий Ріг», на які у 2025 році припадало близько 72% виплавки сталі в країні. Строки повного відновлення заводів наразі невідомі, а системна зупинка виробництва загрожує не лише самій галузі, а й експортним надходженням, будівельному сектору та валютній стабільності.
За даними аналітиків GMK Center, на які посилається, обстріли та морська блокада вже призвели до зупинки видобутку на підприємствах Ferrexpo та Південного гірничо-збагачувального комбінату. Експерти не виключають подальших зупинок інших експортно орієнтованих підприємств, якщо ситуація з логістикою не покращиться. Критичним для галузі залишається розблокування портів Великої Одеси, адже сухопутні маршрути значно дорожчі й не можуть повністю замінити морські перевезення.
Перший удар по металургійних комбінатах був завданий 11 серпня, коли російські війська пошкодили енергетичні та доменні потужності «Запоріжсталі», після чого завод зупинився. 16 серпня після чергової атаки частково зупинив виробництво «АрселорМіттал Кривий Ріг». У компанії «Метінвест» назвали масштаб пошкоджень «Запоріжсталі» безпрецедентним, наголосивши, що для повноцінного відновлення недостатньо лише відремонтувати обладнання — має працювати весь ланцюг від постачання сировини до відвантаження готової продукції.
У разі тривалого простою двох комбінатів Україна ризикує втратити близько 72% виробництва сталі. До кінця 2026 року це може означати скорочення випуску приблизно на 2 млн тонн. Ці заводи виробляють ключові види прокату, які використовуються у будівництві та відновленні інфраструктури, тому дефіцит внутрішнього металу доведеться компенсувати імпортом дорожчими маршрутами. Це, своєю чергою, підвищить вартість будівельних проєктів і відновлювальних робіт.
Окрім прямого впливу на будівництво, криза в металургії погіршує торговельний баланс країни. Менше експорту сталі означає менше валютної виручки, а більший імпорт металопродукції створює додатковий попит на валюту. Це посилює тиск на гривню та державні резерви. Падіння виробництва також призводить до зменшення податкових надходжень, скорочення обсягів вантажів для Укрзалізниці та зменшення замовлень для суміжних підприємств, що створює ризики для робочих місць у промислових регіонах.
За даними галузевих джерел, за п’ять років найбільші металургійні підприємства сплатили податків і зборів на суму понад 200 млрд грн, або 6,2 млрд доларів. За підсумками 2024 року внесок чотирьох металургійних компаній становив 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів. Однак у разі подальшого зростання тарифів державних монополій, передусім вантажного тарифу Укрзалізниці, та збереження блокади портів бюджет ризикує втратити це джерело доходів.
Металургійна криза вже виходить далеко за межі самої галузі. Без відновлення підприємств і морської логістики вона може перерости у ширший удар по експорту, будівництву, бюджету та валютній стабільності країни. Експерти наголошують, що розблокування портів Великої Одеси є критично важливим для збереження галузі, адже без цього навіть відремонтовані комбінати не зможуть працювати на повну потужність.
