Український бізнес скорочує пожертви фонду Притули через атаки на компанії
Бізнес досі забезпечує близько 70% надходжень фонду «Повернись живим», але корпоративні донори дедалі менше підтримують його через удари по підприємствах. Фонд шукає нових донорів, зокрема серед іноземних компаній, і скорочує витрати.
Бізнес досі забезпечує близько 70% надходжень благодійного фонду «Повернись живим», який заснував Сергій Притула у 2014 році. Водночас корпоративна база донорів поступово скорочується: частина компаній сама постраждала від атак, а дехто з партнерів переглядає свої внески. Про це йдеться в матеріалі з інтерв’ю з керівництвом фонду.
За даними фонду, українська структура у 2025 році залучила 2,44 млрд гривень, тоді як американська — 3,2 млн доларів, тобто приблизно у вісімнадцять разів менше. Середній розмір пожертви знизився з понад 1000 гривень у 2022 році до 400 гривень. При цьому кількість щомісячних транзакцій залишається стабільною — на рівні 100 000–150 000. Отже, фонд має широку базу дрібних донорів, але великі корпоративні внески зменшуються.
Одна з торговельних мереж припинила щомісячну підтримку після безперервних ударів по її об’єктах. Деякі фірми також посилаються на витрати на створення власної системи протиповітряної оборони. Це безпосередньо впливає на можливості фонду, адже саме бізнес був одним із головних джерел фінансування на початку повномасштабної війни. Тепер фонд змушений шукати нові джерела, зокрема серед іноземних компаній, і розглядає можливості міжнародного залучення коштів.
Фінансові потреби фонду залишаються значними. Роботизована турель коштує близько 6,3 млн гривень, а для її ефективного використання потрібні три ешелони. Щомісячні витрати на зарплати становлять близько 5 млн гривень; у фонді працює приблизно 120 людей, кількість залежить від проєкту. Частину операційних витрат покривають партнери, зокрема програма WOG для пального, а також ІТ-сервіси та складські приміщення.
Фонд скоротив витрати і звернувся до частини донорів із проханням про тимчасове збільшення внесків. Закупівлі переважно відбуваються в Україні: близько 88% коштів витрачається на вітчизняних виробників, і фонд поступово переходить до українських аналогів. Водночас окремі позиції, як-от радіостанції Motorola, автомобілі та супутниковий зв’язок Starlink, досі купуються за кордоном.
Американська структура фонду працює з обмеженою командою з п’яти людей і не має фізичного офісу в США. За словами керівництва, на початку американські донори деякий час чекали, а зараз ставлення до фонду, за його оцінкою, покращується. Міжнародна діяльність включає турне Північною Америкою, кампанії в Норвегії та Польщі, а також чеську ініціативу. Фонд планує відкрити офіси в скандинавських країнах, але підходить до цього обережно, без поспіху.
Окремий напрям — розробка українського альтернативного засобу супутникового зв’язку, подібного до Starlink. Прототип тестують у Харкові, проте терміни запуску поки не визначені. Розвиток власних рішень має зменшити залежність від закордонних постачальників, а для фонду, який працює з фронтом, важлива і швидкість поставок, і можливість не залежати від зовнішніх обмежень.
Ситуація показує, як змінилася модель благодійності з початку повномасштабного вторгнення. Фонд, який спочатку спирався на широкий корпоративний кошик, тепер балансує між масовими дрібними внесками та потребою в великих сумах для техніки й логістики. Саме від того, наскільки вдасться замістити втрачених корпоративних донорів, залежатиме темп закупівель і кількість проєктів, які фонд зможе підтримати в найближчі місяці.
Джерело: ain.ua
12
