Українсько-американський фонд відновлення уклав першу угоду щодо корисних копалин на 30 млн доларів
Спільний американо-український інвестиційний фонд відновлення уклав першу угоду у сфері критично важливих корисних копалин на суму близько 30 млн доларів та розпочав ще чотири проєкти, зокрема в енергетиці.
Спільний американо-український інвестиційний фонд відновлення уклав свою першу угоду у сфері критично важливих корисних копалин. Йдеться про інвестицію обсягом близько 30 млн доларів у «спільну інвестиційну платформу» з компанією BGV Group, співвласником мережі «АТБ» Геннадія Буткевича. Про це повідомив керівник інвестиційного відділу Американської корпорації міжнародного розвитку (DFC) Конор Коулман.
За його словами, платформа спочатку зосередиться на гірничодобувних проєктах на ранніх стадіях по всій Україні. Стратегічними цілями визначено родовища рідкоземельних елементів, урану, берилію та цирконію. «Усі вони внесені до американського переліку критично важливих корисних копалин, тому це дуже добре узгоджується з тим, що ми прагнемо робити з погляду пріоритетів адміністрації США», — заявив Коулман.
Він наголосив, що інвестиції мають продемонструвати підтримку Вашингтоном Києва у тривалій війні проти Росії. «Для українського народу вкрай важливо, щоб ми інвестували саме зараз», — підкреслив представник DFC. Загальний портфель проєктів фонду наразі становить близько 70 млн доларів.
Окрім першої угоди, фонд погодив ще чотири нові проєкти. Два з них спрямовані на зміцнення українських мереж електропостачання та опалення напередодні зими, після посилення російських атак на ключову інфраструктуру. Один із проєктів доповнить майже 100 млн доларів позики енергетичній компанії ДТЕК на нову акумуляторну систему, яка забезпечить резервне електропостачання близько 600 тисяч українських домогосподарств на строк до двох годин. Нова угода також гарантуватиме компанії доступ до капіталу в разі пошкодження обладнання внаслідок російських ударів.
Крім того, фонд придбає частку в когенераційній платформі для виробництва тепла та електроенергії. Вона призначена для створення та експлуатації низки «енергетичних хабів», покликаних відновити пошкоджені системи тепло- та електропостачання домогосподарств.
Спільний інвестиційний фонд було створено в рамках угоди про корисні копалини, яку Україна та США підписали у квітні минулого року з ініціативи президента США Дональда Трампа. Документ також відомий як угода про рідкоземельні метали або критичні мінерали. Він передбачає спільне залучення інвестицій у розробку українських родовищ стратегічних ресурсів, серед яких літій, титан, графіт, уран, а також нафта і природний газ.
Водночас право власності на українські надра та природні ресурси залишається за Україною. Робота фонду базується на принципах рівноправного партнерства між двома країнами. Згідно з домовленостями, Україна спрямовує до фонду частину доходів від нових ліцензій та рентних платежів за користування визначеними природними ресурсами.
Діяльність фонду зосереджена на п’яти стратегічних секторах: видобуток корисних копалин, оборона, енергетика, інфраструктура та суміжні галузі. Наразі організація активно шукає додаткові кошти для розширення своїх інвестиційних можливостей.
4
