Закусило: перенесення запуску еАкцизу є виправданим управлінським рішенням
Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Закусило розповів про перенесення еАкцизу, розробку «дашборду країни» та підходи до відкриття реєстрів після завершення війни.
Перенесення запуску еАкцизу є виправданим управлінським рішенням, а запускати систему навіть із найменшими ризиками, що вона не запрацює, було б політично безвідповідально. Про це в інтервʼю розповів заступник міністра цифрової трансформації з питань впровадження цифрових реформ Олександр Закусило, який обіймає цю посаду з травня 2026 року.
У Мінцифрі Закусило працює з 2020 року, а до нового призначення відповідав за електронні реєстри й дані. Серед напрямків, важливих у його новій роботі, він називає підтримку цифрових реформ: еАкциз, еСуд і еНотаріат. Саме тому питання готовності системи до запуску та наслідків поспіху з її впровадженням стало однією з головних тем розмови.
За словами заступника міністра, цифровізація — це не окрема сфера, а катализатор розвитку для всіх інших галузей. Робота відомства складається з трьох напрямків: зміни правового поля, формування політик щодо роботи державних систем і обміну даними між ними, а також імплементації реформ на горизонтальному рівні через мережу CDTO. Це стосується і регіональної цифровізації, і цифровізації центральних органів виконавчої влади.
Окремий проєкт, яким опікується Закусило, — так званий «дашборд країни». За його словами, це експеримент, покликаний втілити принцип ухвалення рішень на основі даних. На практиці, зазначає посадовець, збір потрібних даних часто триває довше, ніж час, відведений на управлінське рішення, тому чиновникам доводиться спиратися на власний досвід та експертні оцінки.
Ідея дашборду полягає в тому, щоб оперативно збирати обʼєктивні дані. Проєкт уже зафіксовано в постанові Кабінету Міністрів, і зараз розробляється MVP продукту, який дозволить поєднати дані з реєстрів для формування аналітичних панелей. У першому MVP, який планують підготувати до 100 днів уряду, тобто до 24 жовтня, хочуть взяти показники готовності країни пережити складний осінньо-зимовий період і забезпечити безперервність надання важливих державних послуг.
Через чутливість цих даних вони не будуть публічними, а призначатимуться винятково для посадовців на рівні уряду. Якщо дашборд виявиться затребуваним, його розвиватимуть далі, поступово підключаючи реєстри та орієнтуючись на потреби замовника. Перевагою такого продукту Закусило називає можливість створювати кроссекторальні дашборди.
Говорячи про безпеку роботи з масивом даних, заступник міністра наголошує, що відомство працює зі статистичними метриками і розриває звʼязок між людиною та конкретними даними. Система знеособлення даних закладається ще на етапі архітектурного планування, а всі системи Мінцифри захищаються за стандартним фреймворком, де адміністратором виступає ДП «Дія». Постанова також передбачає відкриття публічного інтерфейсу для українців, але остаточне рішення залежатиме від фідбеку, адже будь-який державний проєкт фінансується з бюджету.
Окремо Закусило торкнувся теми відкритих даних. Останні 15 років Україна будувала екосистему державних реєстрів на принципах прозорості та підзвітності, щоб громадянин міг самостійно проаналізувати дії держави з першоджерела. Команда відкритих даних працює понад 10 років, і за цей час збереглася її інституційність. Для визначення, яку інформацію закривати, використовують методологію трискладового тесту: що саме захищають, якою буде конкретна шкода від розголошення і чи ця шкода важливіша за суспільний інтерес.
Завершення бойових дій, за словами заступника міністра, не стане зеленим світлом для відкриття всіх реєстрів. Інструмент ще потрібно доопрацювати, аби зрозуміти, які формати публікації будуть безпечними в майбутньому. Держава приховала частину даних у відповідь на початок військових дій, але деякі з них могли відстежуватися раніше і залишаються актуальними. Зараз, зокрема, обговорюється виокремлення та приховування даних, що стосуються оборонних підприємств.
4
