Росія атакує АЗС «Укрнафти» в Києві: мета — тиск на паливний ринок
Російські війська активізували удари по автозаправних станціях мережі «Укрнафта» в Києві. Експерти вважають, що мета — ускладнити логістику пального, посилити інфляцію та створити психологічний тиск, але загального дефіциту пального не прогнозують.
Російські війська останнім часом активізували атаки на автозаправні станції в Україні, зокрема на АЗС найбільшої мережі «Укрнафта» в Києві. Лише 15 вересня ворог поцілив по двох станціях у столиці — це вже п’ята атака на заправки державної компанії в місті за короткий проміжок часу. Експерти, опитані РБК-Україна, вважають, що метою таких ударів є не стільки фізичне знищення пального, скільки ускладнення логістики, посилення інфляційних процесів і психологічний тиск на населення.
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко пояснює, що «Укрнафта» сьогодні є найбільшою мережею з реалізації нафтопродуктів в Україні. Компанія є державною та відіграє важливу роль у стабілізації паливного ринку. Крім того, частиною її акцій керує Міністерство оборони України, а сама компанія важлива для постачання пального для потреб оборони. Саме тому, на думку експерта, росіяни обрали її як одну з цілей.
Аналітик консалтингової компанії «Нафторинок» Олександр Сіренко додає, що Росія може обирати для атак станції, які мають великі обсяги продажу пального. «Укрнафта» останнім часом змогла залучити клієнтів з інших мереж. Водночас експерт скептично оцінює версії про можливу причетність до таких атак проросійських політиків. У мережі поширюється версія, що причиною атак може бути походження частини АЗС «Укрнафти» з націоналізованої мережі Glusco, яку пов’язували з Віктором Медведчуком. Сіренко також звертає увагу, що війська РФ можуть добре знати розташування окремих станцій, які раніше належали російським компаніям.
За словами Омельченка, Росія такими атаками може намагатися ускладнити логістику постачання пального, погіршити цінову ситуацію на ринку нафтопродуктів і посилити інфляційні процеси. Крім того, такі удари можуть створювати психологічний тиск на населення та передумови для поглиблення економічних проблем. При цьому експерт не очікує загального фізичного дефіциту пального. За його словами, проблеми можуть виникати лише на окремих локаціях, якщо через руйнування АЗС стане складніше доставляти туди пальне. Загалом же Україна має можливість імпортувати пальне різними маршрутами.
Сіренко наголошує, що атаки на АЗС відбуваються не вперше. Раніше росіяни атакували заправки у прифронтових регіонах, зокрема у Запоріжжі, Сумах, Харкові. Були удари й у Полтавській області. Водночас атаки на Київ отримали значно більший розголос через концентрацію населення та увагу до подій у столиці. Експерт зазначає, що в Україні існує значна кількість АЗС. Тому пошкодження кількох станцій передусім створює незручності для водіїв, яким доводиться користуватися іншими заправками. Крім того, під час повітряних атак, за його словами, переважно пошкоджується наземна інфраструктура — колонки, навіси, фасади та операторські. Водночас підземні резервуари з пальним можуть залишатися неушкодженими. «Наша перевага, як українського ринку пального в тому, що у нас профіцит АЗС, у нас у 2, а деякі кажуть і в 3 рази більше заправок, ніж потрібно загалом по Україні, і в Києві, зокрема», — наголосив Сіренко.
Наприкінці серпня поточного року міністр енергетики Денис Шмигаль повідомляв, що росіяни вже пошкодили або зруйнували близько 300 АЗС в Україні за пів року. Згодом, коли Росія отримала більше можливостей для застосування далекобійних дронів, атаки почали поширюватися і на столицю. Київський регіон, за словами Омельченка, має високу концентрацію населення. Тут також розташовані органи влади та багато важливих підприємств для оборонної галузі й економіки.
Стосовно того, чи утримується РФ від атак на приватні мережі, зокрема АЗС SOCAR через дипломатичні відносини з Азербайджаном, аналітики налаштовані скептично. Адже Росія вже неодноразово системно атакувала об’єкти компаній із країн, з якими намагається зберігати зв’язки. «Тут не можна нічого прогнозувати. Росія атакує американські підприємства в Україні системно. І тут вона може й SOCAR також атакувати. Тут у неї «червоних» ліній на цей рахунок немає», — каже Омельченко. Сіренко також не виключає ударів по станціях інших мереж незалежно від країни походження бренду.
Обидва експерти не очікують, що атаки безпосередньо на АЗС зможуть спричинити загальний дефіцит пального в Україні. За словами Омельченка, локальні проблеми можуть виникати через пошкодження станцій або ускладнення логістики. Водночас можливості імпорту пального дозволяють уникнути загального фізичного дефіциту. Сіренко також наголошує, що пошкодження окремих АЗС не означає зникнення пального з ринку. За його словами, атаки переважно створюють незручності для клієнтів, яким доводиться заправлятися в інших місцях. Він також не бачить прямого впливу таких ударів на роздрібні ціни. Пальне, яке зберігається у підземних резервуарах атакованих АЗС, може бути відвантажене після відновлення або використане іншим способом. «Атаки росіян по АЗС є безглуздими. Вони ображаються, що в них дефіцит, і тому придумали бити по заправках. По тих координатах, які є в «Роснафти». І далі що? У нас мінус 5 заправок на декілька днів, а в них на місяці декілька заводів. Подивімося, хто вистоїть», — підсумував Сіренко.
Нагадаємо, що у вівторок, 15 вересня, ворог знову поцілив по двох АЗС «Укрнафти» в Києві. Це уже п’ята атака на автозаправки державної компанії в місті за короткий проміжок часу. Мережа вже почала розставляти захисні габіони на станціях у Києві. Крім того, влада анонсувала тестування програмного рішення, яке дозволить АЗС бачити напрямок руху дронів і завчасно реагувати на загрозу на станціях.
