У Києві з наступного тижня почнуть будувати резервні переправи через Дніпро
Міністр відновлення Микола Калашник повідомив, що в Києві планують звести резервні дамби та понтонні переправи через Дніпро, а в перспективі розглядають тунель. Будівництво може тривати до трьох місяців і забезпечити щонайменше половину добового навантаження столиці.
У Києві з наступного тижня планують розпочати будівництво резервних дамб та понтонних переправ через Дніпро. Про це в інтерв'ю «Суспільному» розповів міністр відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник. За його словами, головним пріоритетом відомства залишається посилення та захист наявних мостів, проте як швидку альтернативу у разі їх пошкодження розглядають саме насипні дамби з понтонними переправами.
Будівництво таких об'єктів може тривати до трьох місяців. Локації вже визначені, а до робіт залучать Міністерство відновлення, Агентство відновлення, військових та столичну владу. Створена інфраструктура має забезпечити щонайменше половину від поточного добового навантаження столиці у 600 тисяч автомобілів. Аналогічні резервні об'єкти планується будувати й в інших регіонах країни.
«Невідкладні рішення — це дамба і понтонна переправа, які швидко будуються… Ця робота вже розпочата. Була проведена відповідна координаційна нарада у президента. Ми отримали всі завдання з урахуванням критичності», — розповів Калашник. За його словами, місто цим самостійно не займалося, тому зараз прийнято рішення зайнятись міністерству, Агентству відновлення, військовим разом зі столичною владою.
Окрім понтонів, у міністерстві розглядають використання швидкоспоруджуваних бетонних конструкцій та спорудження тунелю під Дніпром. Реалізація таких проєктів коштує десятки або сотні мільярдів гривень, тому її планують здійснювати лише за підтримки міжнародних партнерів. «Зараз ми можемо розпочати шукати інвестиції, шукати донорів, шукати міжнародних партнерів і реалізовувати те, що має забезпечити сполучення лівого і правого берегу… Є розрахунки — це десятки мільярдів гривень, а іноді, коли величезні інфраструктурні об'єкти, — сотні. Тому дозволити це зараз немає фінансової можливості. Але є задача знайти такий ресурс», — додав міністр.
Наразі першочерговим завданням залишається недопущення уражень мостів, їхній захист із неба спільно з військовими та швидке відновлення у разі пошкоджень. За словами Калашника, для цього залучено максимальну кількість техніки. «Зрозуміло, що є запас міцності в кожного мосту. І наша перша задача — забезпечити захист з неба, чим ми займаємося відповідно з військовими. Тобто перша черга — не допустити ураження. Друга частина — забезпечити захист. Третя — швидке відновлення. І четверте — прийняти рішення щодо альтернативних резервних переправ, тобто будівництво нових об'єктів мостової альтернативної інфраструктури», — пояснив він.
Передумовою для таких рішень стали масовані удари РФ по столиці, через які ситуація з транспортним сполученням між лівим та правим берегами Дніпра суттєво ускладнилася. Зокрема, вранці 3 жовтня росіяни вдарили по Північному мосту в Києві, унаслідок чого було пошкоджено мостове полотно, а рух транспорту повністю перекрито. Крім того, 1 жовтня РФ завдала удару дронами по Південному мосту у Києві. За півтори доби в міст щонайменше п'ять разів влучили ворожі безпілотники. Під час однієї з атак 1 жовтня дрон вибухнув біля опори мосту просто під час руху потяга метро.
Через цілеспрямовану атаку окупантів у столиці тимчасово зупинили рух наземного транспорту та поїздів метрополітену. Через постійну загрозу нових обстрілів та обмеження руху 3 жовтня у Києві змінили правила руху мостами під час тривоги, щоб убезпечити пасажирів та уникнути скупчення транспорту на критичних об'єктах. У міністерстві наголошують, що резервні переправи мають стати страховкою на випадок подальших ударів по мостах і зберегти сполучення між берегами.
9
