Поштова

29 Жовтень 2026

Пошук

Новини

Україна і Росія домовилися про локальне перемир'я в Олешках для гуманітарної місії

З 3:00 27 жовтня на частині Херсонщини діє тимчасова зупинка бойових дій, щоб відкрити доступ до окупованих Олешок, доставити допомогу та евакуювати цивільних.

Україна і Росія домовилися про локальне перемир'я в Олешках для гуманітарної місії
Всі бояться, але роблять: як локальне перемир'я в Олешках стало тестом для великої угоди

Із 3:00 27 жовтня 2026 року на частині Херсонщини діє тимчасова зупинка бойових дій. Її домовилися запровадити Україна та Росія заради гуманітарної місії в окупованих Олешках. Режим тиші має тривати до 22:59 1 листопада. Від початку перемир'я в Херсоні та його околицях припинилися обстріли, не чути артилерійських вибухів і не літають дрони.

Місцеві жителі та військові дивуються такій тиші після багатьох років безперервних боїв. Окремі детонації лунають лише під час розмінування територій. Небезпека, однак, не зникла: навіть у самому Херсоні люди досі натрапляють на міни. Місцева мешканка Валерія розповідає, що на дорогах помітно побільшало автобусів і приватних авто. Водночас частина містян сприймає перемир'я з тривогою. За її словами, деякі побоюються, що після завершення паузи росіяни завезуть до Олешок нову зброю та посилять обстріли Херсона.

Гуманітарна операція має відкрити доступ до окупованих Олешок, доставити туди допомогу та забезпечити евакуацію цивільних. За даними видання, це також перша спроба перевірити, чи можуть Україна та Росія не лише домовитися про припинення вогню, а й забезпечити виконання політичних рішень безпосередньо на ділянці фронту.

Тривога за місто почала зростати ще у вересні 2026 року. Тоді, за даними видання, з кінця травня до Олешок не надходили регулярні поставки продовольства. 19 вересня Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій звернулася до Папи Римського Лева XIV, Всесвітньої ради церков та інших релігійних об'єднань із проханням втрутитися. До заклику приєдналися голова центрального комітету Всесвітньої ради церков Генріх Бедфорд-Штром і комісар Ради Європи з прав людини Майкл О'Флаерті.

У середині жовтня до зусиль долучився Папа Римський. 16 жовтня він зателефонував Володимиру Путіну та запропонував тимчасове припинення вогню для доставки продовольства, медикаментів і добровільної евакуації мирних жителів. Три дні по тому Папа поговорив про це з президентом України Володимиром Зеленським. 20 жовтня віцепрезидентка Європейського парламенту Піна Пічерно оголосила голодування, щоб привернути увагу до становища людей у місті та домогтися гуманітарного коридору.

Переломний момент настав 23 жовтня, коли Білий дім оголосив, що перша леді США Меланія Трамп сприяла домовленості між Україною та Росією про локальне припинення вогню в Олешках. За інформацією CNN, Олешки потрапили в поле зору Меланії Трамп у вересні, під час заходу в межах тижня Генасамблеї ООН. В офіційному повідомленні Білого дому йшлося про тимчасову зупинку бойових дій, доставку гуманітарних вантажів і безпечний прохід для евакуації. Спершу вказувалося, що перемир'я почнеться 29 жовтня, однак українська та російська сторони підтвердили раніший початок режиму тиші.

Із українського боку роботу з росіянами та партнерами координував Офіс омбудсмена Дмитра Лубінця. Непублічно комунікації з Білим домом і російськими структурами вів член переговорної групи та лідер фракції «Слуги народу» Давид Арахамія. За словами джерела в українських дипломатичних колах, саме він домігся, щоб Меланія Трамп вийшла з публічною заявою, що, за його оцінкою, не дало росіянам змоги відступити від домовленостей.

Водночас співрозмовник видання, причетний до організації перемир'я, зазначає, що навіть така обмежена домовленість виявилася складною для виконання. Проблеми виникають не лише з російського боку, а й усередині української військової системи. За задумом організаторів, локальна пауза має стати тестом на здатність українських і російських військових вертикалей виконувати політичні домовленості про зупинку бойових дій.

3Перегляди

Євген Семенюк

Автор

Спортивний оглядач

Євген Семенюк працює з темами суспільства, політики, економіки та щоденних новин. У редакції Поштова відповідає за перевірку фактів, контекст і зрозуміле пояснення подій для читачів.