Ченцов виступив проти конкурсу на генпрокурора, посилаючись на відсутність вимоги ЄС
Віцепрем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов заявив, що не бачить ні необхідності, ні можливості проводити конкурс на посаду генерального прокурора. Він наголосив, що такої вимоги немає в умовах ЄС і немає відповідної європейської практики, а експерти Ради Європи радять дотримуватися Конституції України.
Віцепрем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов заявив, що не бачить ані потреби, ані можливості обирати генерального прокурора на конкурсній основі. Свою позицію він обґрунтував тим, що така вимога відсутня в умовах Європейського Союзу, а також немає відповідної європейської практики.
Про це високопосадовець сказав в інтерв'ю «Європейській правді». За його словами, експерти справді висловлюються про необхідність конкурсу на посаду генпрокурора, однак «у вимогах ЄС цього не написано». Ченцов також наголосив, що «європейської практики такої теж немає».
Віцепрем'єр звернув увагу на рекомендації експертів Ради Європи. Вони, за його словами, чітко наголошують на необхідності виконувати Конституцію України, де прописана роль президента і Верховної Ради в процесі призначення генерального прокурора. Саме на цьому, вважає Ченцов, має будуватися підхід до відбору очільника прокуратури.
Питання того, як забезпечити прозорість відбору та врахування професійних якостей кандидатів, залишається предметом для обговорення. Водночас віцепрем'єр особисто не вбачає підстав для проведення конкурсу. «Проводити конкурс на посаду я особисто не бачу ні необхідності, ні можливості», — резюмував він.
За словами Ченцова, має бути знайдений баланс між політичною незалежністю та компетентністю особи. «Так це працює в європейських системах», — зазначив віцепрем'єр. Таким чином, дискусія про конкурсний відбір генпрокурора точиться на тлі ширшого обговорення того, як поєднати вимоги євроінтеграції з національними конституційними процедурами.
Питання конкурсу на посаду генерального прокурора активізувалося в червні. Тоді голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна повідомила про внесення до Верховної Ради законопроєкту про конкурсний відбір на цю посаду. Радіна наголосила, що такий підхід практикують окремі країни-члени ЄС.
Отже, в українському політичному середовищі сформувалися дві позиції. З одного боку, частина експертів і парламентарів наполягає на запровадженні конкурсу як інструменту прозорості та професійного відбору. З іншого боку, урядова сторона в особі віцепрем'єра з євроінтеграції вказує на відсутність прямої вимоги ЄС і на потребу дотримуватися Конституції України, яка визначає роль президента і парламенту.
Позиція Ченцова важлива й тому, що він відповідає за євроінтеграційний напрям. Його аргументація будується на тому, що українська сторона має орієнтуватися на реальні вимоги Брюсселя та практику країн ЄС, а не на пропозиції окремих експертів. Водночас він визнає, що дискусія про прозорість і професійність відбору залишається відкритою.
Наразі невідомо, чи розглядатиме Верховна Рада законопроєкт про конкурсний відбір генпрокурора найближчим часом і чи буде він підтриманий більшістю. Очевидно, що суперечка про те, як саме призначати очільника прокуратури, торкається ширшого питання — балансу між політичною відповідальністю та незалежністю ключових інституцій.
19
