Єврокомісія визнала прогрес України в переговорах з ЄС недостатнім у ключових реформах
Єврокомісія відзначила відкриття окремих переговорних кластерів, але вказала на нерівномірний хід реформ верховенства права, судової системи та правоохоронних органів.
Європейська комісія відкрила переговорні кластери 1 і 6 у червні та липні 2026 року, а кластери 2 і 3 — у жовтні того ж року. За оцінкою Брюсселя, ще два кластери готові до відкриття. Водночас більшість із десяти пріоритетних реформ, узгоджених у грудні 2025 року, досі не виконано. Єврокомісія також фіксує уповільнення ухвалення законопроєктів, пов’язаних із законодавством ЄС, тож розрив між вимогами Союзу і поточним станом справ залишається помітним.
Найбільше зауважень стосується судової реформи. Єврокомісія оцінює її прогрес як обмежений і визначає рівень готовності як «між певним і помірним». Серед позитивних кроків — завершення конкурсів до апеляційних судів і Вищого антикорупційного суду. Водночас з 2023 року не ухвалено нової стратегії судової реформи. Раніше цей документ курувала Офіс президента, а тепер посадовець, який ним opiкувався, обвинувачується у злочинах. Це додатково ускладнює питання інституційної спадкоємності та довіри до процесу.
Окремо відзначено відсутність міжнародного елемента в процесі відбору до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Для європейських партнерів такий елемент має значення, оскільки саме прозорий і незалежний відбір вважається запобіжником від політичного впливу на суддівський корпус. Без нього процес відбору лишається внутрішньо закритим, що Єврокомісія розцінює як слабку ланку.
Конституційний Суд працює з дванадцятьма діючими суддями при шести вакантних посадах. Через цю кадрову нестачу Другий сенат Конституційного Суду може втратити кворум, тобто здатність ухвалювати рішення. Для системи, яка має перевіряти конституційність законів, це означає ризик паралічу саме тоді, коли реформи потребують швидкого правового супроводу. Комісія закликає терміново зробити прозорими правила призначення Генерального прокурора, оскільки непрозора процедура залишає простір для неоднозначних кадрових рішень.
У сфері прокуратури критика стосується насамперед кадрових змін. Колишній Генеральний прокурор Кравченко виїхав за кордон, а низку працівників прокуратури переводять або звільняють без прозорих підстав. Такі рішення, за оцінкою експертів, що стежать за реформами, підривають довіру до самої ідеї незалежного обвинувачення. Законопроєкт уряду 16144 пройшов перше читання 11 листопада, однак потребує доопрацювання. Рамковий закон про правоохоронні органи майже підготовлено, але ще не ухвалено, тож правові рамки, на які спирається реформа, поки що неповні.
За даними Міністерства внутрішніх справ, виконано лише 27 відсотків плану реформи правоохоронних органів. Стратегії боротьби з організованою злочинністю на 2026–2030 роки досі немає, хоча саме вона мала б визначити пріоритети боротьби з великими злочинними угрупованнями. Реформа Служби безпеки України просувається повільно. Реформа Бюро економічної безпеки триває, проте викликає занепокоєння щодо рівня оплати праці, що може впливати на утримання кваліфікованих кадрів.
Окремо Єврокомісія пов’язує загрози тероризму з діями Росії. Отже, питання безпеки та реформ правоохоронної системи в документі розглядаються не окремо, а як частини однієї ширшої картини. Для України це означає, що виконання реформ має відбуватися в умовах зовнішнього тиску, а затримки в ухваленні законів і кадрові рішення мають прямі наслідки для темпів просування до членства в Союзі.
Джерело: pravda.com.ua
8
