Кабмін готує 100% бронювання працівників за умови добровільної служби частини з них
Уряд фіналізував зміни до системи бронювання: підприємства зможуть повністю бронювати працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до Сил оборони. Механізм мають затвердити до 1 грудня.
Кабінет міністрів України фіналізував зміни до системи бронювання працівників підприємств від мобілізації. Відповідно до нового підходу, компанії зможуть бронювати 100% своїх співробітників, але лише за умови виконання мобілізаційного зобов’язання — регулярного добровільного залучення частини працівників до військової служби. Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
За його словами, уряд прагне створити прозорий і дієвий механізм, який дасть змогу забезпечити ротацію на фронті та чітко визначити терміни служби. «Принципово, щоб людина знала, куди йде і на який термін. За нею зберігаються робоче місце і зарплата», — наголосив Корецький. Він додав, що умови бронювання пропрацюють Міністерство оборони та Міністерство економіки разом із бізнесом, а затвердити остаточний механізм планують до 1 грудня.
Раніше уряд уже ухвалив зміни, які скасовують безумовне 100% бронювання для оборонних та енергетичних підприємств. Відтепер компанії зможуть претендувати на повне бронювання лише через новий механізм добровільного залучення працівників до служби. Для решти бізнесу квота бронювання залишиться на рівні 50%. Водночас оборонні підприємства та підприємства паливно-енергетичного комплексу зможуть бронювати до 95% працівників, а для 100% їм доведеться проходити погодження через Координаційний центр.
Як зазначив народний депутат Ярослав Железняк, спочатку уряд планував ухвалити зміни ще 16 жовтня, однак через критику бізнесу та парламентарів рішення відклали на тиждень для додаткових консультацій. Окремі зауваження стосувалися створення Координаційного центру з питань бронювання — депутати критикували непрозорість його роботи та відсутність чітких процедур ухвалення й оскарження рішень. У пояснювальній записці також згадувався висновок НАЗК, яке виявило корупціогенні фактори в проєкті урядової постанови.
Після консультацій уряд врахував частину зауважень бізнесу та народних депутатів. Зокрема, Координаційний центр вирішили зберегти, але його повноваження обмежили. За словами Железняка, центр не погоджуватиме статус критично важливих підприємств і квоти бронювання, як планувалося раніше. Натомість він стане дорадчим органом при Кабміні, до якого компанії зможуть звертатися для обґрунтування потреби забронювати понад встановлену квоту.
Окремо переглянуть критерії визначення критично важливих підприємств. Статус критичності більше не залежатиме безпосередньо від економічних показників. Пріоритет матимуть підприємства, які забезпечують оборону та роботу економіки, зокрема оборонно-промисловий комплекс, енергетика, зв’язок, логістика та житлово-комунальне господарство. Для цих сфер умови визначення критичності не зміняться, натомість галузеві й регіональні критерії переглянуть і перевірять на зловживання.
За інформацією уряду, кількість заброньованих працівників щомісяця зростає на десятки тисяч. Саме тому виникла потреба переглянути систему, щоб запобігти зловживанням і створити умови для ротації військовослужбовців. Крім того, планується посилити відповідальність за ухилення від військової служби — відповідні зміни опрацьовує Міністерство оборони.
Нагадаємо, що Координаційний центр з питань бронювання намагалися створити ще в липні 2026 року, однак тоді уряд скасував відповідне рішення. У жовтні до цієї ініціативи повернулися. Спочатку центр планували залучити до погодження статусу критично важливих підприємств і квот бронювання, однак після критики бізнесу та депутатів його повноваження вирішили обмежити.
4
