Посли ЄС відклали продовження санкцій проти росіян до 9 вересня
Комітет постійних представників ЄС не зміг домовитися про продовження індивідуальних санкцій проти понад 3 тисяч росіян та компаній, розгляд перенесено на 9 вересня. Причиною стала позиція Словаччини, яка пропонує скоротити термін дії обмежень та вилучити кілька імен зі списку.
Комітет постійних представників ЄС (Coreper) у середу, 2 вересня, не зміг домовитися про продовження індивідуальних санкцій проти понад 3 тисяч росіян та російських компаній, які винні у порушенні територіальної цілісності України. Розгляд питання перенесено на 9 вересня, повідомили джерела в Брюсселі.
Термін дії нинішніх обмежувальних заходів завершується 15 вересня. Посли держав ЄС обговорили продовження санкційного режиму, але рішення не ухвалили. За словами співрозмовників, Coreper вирішив повернутися до цього питання через тиждень.
Проблемою стала позиція Словаччини, яка не готова продовжувати індивідуальні санкції терміном на рік, як пропонує Ірландське головування, а підтримує традиційне продовження на шість місяців. Крім того, Словаччина запропонувала вилучити з санкційного списку кілька імен росіян, які наразі не оприлюднюються.
Це не перший випадок, коли країни ЄС блокують санкційні рішення. Раніше Угорщина за прем'єрства Віктора Орбана регулярно вимагала поступок, і до неї нерідко приєднувалася Словаччина. Однак після поразки Орбана на парламентських виборах в Угорщині ситуація змінилася.
25 червня Рада Євросоюзу продовжила дію обмежувальних економічних заходів ЄС у зв'язку з триваючими діями Російської Федерації, спрямованими на дестабілізацію ситуації в Україні, ще на 12 місяців – до 31 липня 2027 року. Раніше на саміті Європейської ради 18 червня лідери ЄС уперше від початку російської агресії погодилися продовжити економічні санкції проти Росії на 12 місяців, а не на 6, як було досі.
Попередній термін у пів року дозволяв окремим столицям, зокрема Будапешту, можливість торгуватися з цього приводу. Зміна стала можливою після поразки Віктора Орбана на парламентських виборах в Угорщині.
На тлі цих подій глава МЗС України Андрій Сибіга під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів ЄС у форматі «Гімніх» в Ірландії закликав до посилення тиску на Росію. Він запропонував запровадити повне ембарго на постачання глинозему та алюмінієвих руд до Росії, а також цільові санкції проти балістичних виробництв, обмеження проти низки російських юридичних та фізичних осіб, супутникової системи «Рассвет», «Росатому» та «Роскосмосу».
Сибіга також закликав до посилення заходів проти російського «тіньового флоту» та запровадження суворих обмежень на поїздки громадян Росії до Європи, аби протидіяти російським диверсіям. Він наголосив, що глинозем має вирішальне значення для російського військово-промислового комплексу, зокрема для авіакосмічної галузі, виробництва ракет та бронетехніки.
Питання заборони експорту глинозему є чутливим для Ірландії, яка головує в Раді ЄС у цьому півріччі. Ірландський завод Aughinish, найбільший в Європі з переробки глинозему, належить російській алюмінієвій групі Rusal. За даними розслідування The Irish Times, у першій половині 2026 року завод відправив до Росії 422 474 тонни глинозему на суму 119,5 млн євро.
