Росія готує ескалацію проти НАТО: експерти про загрози та відповідь Європи
Російські плани ескалації більше не обмежуються війною проти України: Кремль готує активізацію гібридних та диверсійних операцій на східному фланзі НАТО. Європа посилює оборону, а розвідка попереджає про нові ракетні випробування РФ.
Російські плани щодо ескалації більше не обмежуються виключно війною проти України: під загрозою опинився східний фланг НАТО. Кремль готує активізацію гібридних та розвідувально-диверсійних операцій на території європейських союзників США. Водночас постає питання, чи здатне політичне керівництво Європи втримати суспільну стійкість перед обличчям нової загрози.
За даними Головного управління розвідки Міноборони України, Росія планує до кінця року провести остаточні випробування нового типу балістичних ракет із дальністю до 800 кілометрів. У рамках цих випробувань ворог може атакувати об'єкти у західних областях України. Про це заявив представник ГУР Вадим Скібіцький на засіданні міжпарламентської ради Україна-НАТО.
Скібіцький зазначив, що лише у серпні Росія втратила на війні 43 тисячі солдатів, натомість рекрутувала 39 тисяч новобранців. У російському генштабі вважають, що без мобілізації своїх цілей у війні країна-агресор не досягне. Йдеться про повну окупацію Донбасу та забезпечення стратегічної ініціативи. У 2026–2027 роках росіяни планують мобілізувати до армії близько 600 тисяч осіб, половину з них — до кінця поточного року.
Росія також хоче посилити ракетно-дронові удари по Україні, щоб спровокувати економічну кризу. Для цього ворог планує нарощувати виробництво балістики та збільшувати її дальність. Нещодавно ГУР повідомляло, що Росія почала атакувати Київ за допомогою модернізованих балістичних ракет «Іскандер-1000», дальність польоту яких сягає 550 кілометрів.
Плани РФ передбачають також блокаду Чорного моря та спроби втягнути у війну проти України Білорусь. Реальних ударних угруповань на білоруській території поки що не фіксують. Ключовий фактор, який стримує Білорусь, — внутрішні ризики, обмежені військові здібності та потенційні економічні проблеми. Попри це, Мінськ продовжить надавати РФ свою територію для тиску на кордоні з країнами НАТО.
На тлі цих загроз Україна та Європейський Союз домовилися про спільні кроки для захисту зернового коридору в Чорному морі, який намагається зірвати Росія. Сторони також обговорили посилення протиповітряної оборони проти російських ракет. Телефонну розмову провели міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас одразу після нової хвилі масованих ударів РФ по Україні.
Сибіга розповів Каллас про наслідки атак і наголосив, що Україні терміново потрібно посилити протиповітряну оборону, особливо проти балістичних ракет. Міністр подякував за дискусію на нещодавній неформальній зустрічі глав МЗС країн ЄС і закликав перевести розмови в конкретні рішення, які відповідатимуть масштабу загрози. Окремо міністри обговорили спроби Росії зірвати роботу морського коридору України.
Сибіга підкреслив, що продовольча безпека не може бути заручницею російської агресії, і Україна розраховує на підтримку ЄС у забезпеченні стабільної роботи коридору та безперебійних експортних поставок. Він також наполягає на жорсткіших санкціях проти виробництва балістичних ракет РФ та всієї «екосистеми», яка це виробництво забезпечує. Росія, за його словами, не повинна вважати, що може безкарно тероризувати українські міста.
Напередодні Тижня високого рівня Генасамблеї ООН сторони узгодили спільні кроки з питань продовольчої безпеки. Сибіга наголосив, що Росія має відповідати за кожен вимір своєї агресії — від балістичного терору проти міст до свідомих загроз глобальній продовольчій безпеці. Європа, зі свого боку, готується до нових викликів, пов'язаних із гібридними атаками та диверсіями, які Кремль планує активізувати на території союзників.
