У Раді пропонують надати держохорону членам Ставки та РНБО
Народні депутати зареєстрували законопроєкт, який передбачає державну охорону для членів Ставки верховного головнокомандувача та РНБО, які працювали під час війни, включно з головкомом і керівниками розвідок.
Народні депутати зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт, який передбачає забезпечення державною охороною членів Ставки верховного головнокомандувача та Ради національної безпеки і оборони, якщо вони виконували свої повноваження під час війни. Ініціатором документа виступив секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Роман Костенко.
За словами Костенка, безпека посадовців, які ухвалювали ключові рішення під час війни, безпосередньо впливає на стійкість держави. Він наголосив, що законопроєкт не стосується конкретних прізвищ, а спрямований на збереження ключових державних інституцій та забезпечення безперервності їхньої роботи. «Неважливо, чи обіймає людина посаду зараз або вже звільнилася. Всі, хто ухвалював рішення, які сприяли знищенню ворога, перебувають під прицілом російських спецслужб. І держава має подбати про їхню безпеку», — зазначив парламентар.
Костенко підкреслив, що загроза не зникає наступного дня після звільнення з посади або завершення війни, тому захист має забезпечуватися як під час війни, так і впродовж визначеного періоду після її завершення. Головна мета проєкту — удосконалити систему гарантування безпеки ключових представників військово-політичного керівництва України.
Нардеп звернув увагу на те, що чинне законодавство не включає до переліку осіб, які підлягають державній охороні, головнокомандувача Збройних сил України, начальника Генерального штабу, голів СБУ та розвідок. Це, на його думку, є очевидною прогалиною, зумовленою тим, що законодавство формувалося без урахування загроз і викликів повномасштабної війни. «Зараз його необхідно привести у відповідність до безпекових реалій, в яких перебуває Україна», — вважає Костенко.
Законопроєкт пропонує встановити довічну державну охорону президенту часів війни та членам його сім’ї після припинення президентських повноважень. Це не стосується випадків, коли главу держави усунули з посади шляхом імпічменту. Члени Ставки та РНБО після припинення повноважень забезпечуватимуться держохороною на території України впродовж 10 років. Положення не поширюватиметься на посадовців, яких суд позбавив волі за кримінальне правопорушення.
Членам сімей пропонують гарантувати безпеку протягом строку повноважень цих посадовців та один рік після припинення. У разі насильницької смерті представника Ставки чи РНБО — упродовж періоду дії воєнного стану і 5 років після його припинення або скасування. Якщо Рада ухвалить ініціативу, на державну охорону строком на 10 років зможуть претендувати вже звільнені представники Ставки та РНБО, головна умова — виконання відповідних повноважень під час воєнного стану.
Костенко вважає, що єдиний серйозний ризик від впровадження ініціативи — спроби політизувати цю проблему та використати її для популізму або маніпуляцій. Він нагадав про успішні замахи на українських посадовців та підготовку замахів, яку вдалося зірвати українським спецслужбам. «Ворог повинен розуміти, що Україна усвідомлює цю загрозу і системно їй протидіє», — пояснив парламентар, додавши, що проєкт закону не про політичні привілеї.
Документ також передбачає збільшення чисельності Управління державної охорони з 2993 до 5500 співробітників. Костенко розраховує, що комітет Ради з питань нацбезпеки, оборони і розвідки розгляне документ найближчим часом.
