Україна щороку втрачатиме мільярди гривень через нелегальні вейпи
Дослідження Growford Institute оцінює втрати державного бюджету від нелегальної торгівлі електронними сигаретами у 2026 році щонайменше в 18,3 млрд грн, а далі сума зростатиме.
Україна у 2026 році може недоотримати щонайменше 18,3 млрд грн бюджетних надходжень через нелегальний ринок вейпів. Такі дані наводить дослідження аналітичного центру Growford Institute, результати якого оприлюднив РБК-Україна. За оцінками авторів, у наступні роки втрати лише зростатимуть: до 23,5 млрд грн у 2027-му і близько 30 млрд грн у 2028 році.
За розрахунками дослідників, приблизно 96% ринку вейпів сьогодні становить тіньова торгівля. Для порівняння, акциз на традиційні сигарети у 2025 році дав близько 122 млрд грн, тоді як на електронні сигарети — лише близько 0,5 млрд грн. Таким чином, податкове навантаження на два сегменти ринку відрізняється у сотні разів, і саме ця різниця створює стимул для ухилення від сплати.
Головною схемою ухилення автори називають набори для самостійного змішування рідин. Податком у такому разі обкладається лише нікотиновий бустер, тоді як основна частина рідини, з якої фактично формується продукт, залишається поза оподаткуванням. За даними дослідження, приблизно половина українського ринку рідин для електронних сигарет припадає саме на такі набори. Саме тому, на думку авторів, формальний облік обсягів продажу не відображає реальних масштабів споживання.
Одним із запропонованих заходів є підвищення мінімальних штрафів з 25 тис. до 250 тис. грн. Водночас автори звертають увагу, що одна точка продажу вейпів у кіоску може приносити від 10 до 15 тис. грн на день. За такої виручки чинні штрафи, на їхню думку, майже не стримують порушників, оскільки здатні окупитися за кілька днів роботи. Тому посилення відповідальності розглядається як умова, без якої інші заходи матимуть обмежений ефект.
Серед інших пропозицій дослідження називає заборону роздрібного продажу пропіленгліколю, ароматизаторів і гліцерину, які використовуються для виготовлення рідин самостійно. Також передбачено боротьбу з практикою, коли бізнес дробиться між кількома фізичними особами-підприємцями, щоб уникнути обмежень і зменшити розмір оподаткування. Окремо пропонується заборонити видачу ліцензій суб’єктам, які раніше потрапляли під санкції або пов’язані з ними.
Дослідники пропонують запровадити відповідальність для орендодавців, які передають приміщення порушникам. Така норма має змусити власників нерухомості перевіряти, хто саме користується їхніми площами. Крім того, автори закликають посилити координацію між правоохоронними органами, податковими службами, місцевими органами влади та операторами поштового зв’язку, оскільки логістичні канали часто використовуються для переміщення нелегального товару.
За логікою авторів, поєднання жорсткіших штрафів, обмежень на продаж компонентів, заборони ліцензій для пов’язаних з санкціями структур і відповідальності орендодавців може разом зменшити масштаби тіньового ринку. Це, своєю чергою, дозволило б повернути частину втрачених надходжень до бюджету, які держава щороку недоотримує від одного з найбільш швидкозростаючих сегментів споживчого ринку.
Джерело: rbc.ua
6
