Європейський союз дозволив Україні витратити частину оборонного кредиту в розмірі 6 млрд євро на закупівлю компонентів для безпілотників у Китаї. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, знайомі з умовами фінансування. Рішення підкреслює залежність української оборонної промисловості від китайських комплектуючих, які в Європі виробляються в недостатній кількості.

Згідно з умовами кредиту, оборонна продукція, що купується за кошти ЄС, має надходити переважно з єдиного ринку, з України або від затверджених партнерів, таких як Канада. Інші союзники можуть отримати право на участь, якщо підпишуть угоду про партнерство у сфері безпеки з ЄС, зроблять внесок у програму та нададуть суттєву підтримку Україні. Наприклад, Велика Британія приєдналася до програми 13 липня.

Для постачальників, які не входять до затверджених категорій, частка компонентів з інших країн у контракті не може перевищувати 35%. Крім того, закупівлі озброєння не повинні суперечити інтересам безпеки та оборони ЄС. Однак у правилах передбачено виняток: якщо аналогічну продукцію неможливо достатньо швидко закупити у країн, що відповідають критеріям, або в необхідних кількостях, Київ може звернутися до Брюсселя за дозволом на її закупівлю в інших країнах.

Україна запросила й отримала такий виняток для першого траншу на суму 5,9 млрд євро, призначеного для закупівлі безпілотників. За даними джерел, це дозволило придбати певні китайські компоненти, яких у Європі недостатньо. Рішення підкреслює прогалини у внутрішньому оборонному виробництві ЄС, незважаючи на прагнення зміцнити промислову базу континенту шляхом пов'язування допомоги Україні із закупівлями на європейському ринку.

Цей виняток також демонструє роль Китаю в постачаннях як Україні, так і Росії під час повномасштабної війни. Хоча ЄС звинуватив Пекін у тому, що він є ключовим фактором, який сприяє війні Росії проти України, як основний постачальник для московського військово-промислового комплексу, Брюссель визнав, що оборонна промисловість Києва також залежить від китайських компонентів.

За оцінками українських посадовців та західних аналітиків, значна частина електроніки, двигунів, камер, антен, контролерів польоту й інших компонентів для безпілотників, які використовують як Україна, так і Росія, виробляється в Китаї. Українські виробники дронів закуповують китайські комплектуючі через офіційні або посередницькі канали.

У 2023 році Китай запровадив експортний контроль щодо окремих моделей безпілотників і компонентів до них, пояснивши це міркуваннями національної безпеки. У 2024–2025 роках ЄС і США розширили санкції проти низки китайських компаній, які, за їхніми даними, сприяли російському військово-промисловому комплексу, постачаючи товари подвійного призначення.

Наприкінці червня стало відомо, що Єврокомісія завершить оцінку контрактів, наданих Україною, для виплати ще частини з 6 млрд євро першого оборонного траншу з пакета фінансування на 90 млрд євро. Це рішення є частиною ширшої стратегії ЄС щодо підтримки України в умовах війни, хоча воно й викликає питання про залежність від китайських постачань.