ЄС представив проєкт найбільшого санкційного списку проти російського ВПК на 1576 позицій
Європейська служба зовнішніх справ презентувала послам ЄС новий пакет індивідуальних санкцій проти військово-промислового комплексу Росії на 1576 позицій. Це найбільший список, який додавався до санкційного режиму щодо порушення територіальної цілісності України з 2014 року.
Європейська служба зовнішніх справ (EEAS) представила на засіданні Комітету постійних представників (COREPER) у середу, 16 вересня, нову пропозицію щодо пакета індивідуальних санкцій проти військово-промислового комплексу Росії. Проєкт охоплює 1576 позицій — нових фізичних та юридичних осіб, пов'язаних з російською «оборонкою» та підтримкою агресивної війни проти України.
За інформацією джерел у ЄС, цей пакет доповнить уже чинний список імен та назв компаній, на які накладені санкції за порушення територіальної цілісності та суверенітету України. Якщо пропозицію затвердять, вона стане найбільшим розширенням санкційного режиму за всю історію його існування — з початку війни у 2014 році.
Наступний крок у просуванні списку — технічний аналіз у робочій групі при Раді ЄС. Після цього вже підготовлена пропозиція знову повернеться на розгляд послів держав-членів для подальшого затвердження. Це означає, що остаточне рішення ще має пройти кілька етапів узгодження.
Презентація нового пакета відбувається на тлі складнощів із продовженням чинного санкційного режиму. Через позицію Франції та Словаччини ЄС продовжив санкції проти Путіна й Лаврова лише на 7 днів — щоб виграти час на додаткові перемовини. Це свідчить про те, що всередині Євросоюзу зберігаються розбіжності щодо санкційної політики.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав ЄС не знімати санкції з російських олігархів. Окремо він повідомив, що ЄС готується запровадити санкції проти 27 російських осіб та організацій, пов'язаних із депортацією та індоктринацією українських дітей. За його словами, це важливий прогрес, і депортація дітей є злочином, який не можна залишати без відповіді.
Сибіга також розповів про підготовку Міжнародної конференції з повернення українських дітей, затриманих цивільних осіб та полонених у Торонто разом із Канадою та Норвегією. Повернення дітей буде одним із головних пунктів порядку денного. Він нагадав, що у серпні додому повернули 103 українські дитини, що загалом склало 2525, але робота далека від завершення.
Крім того, Литва виділила 600 000 євро українським організаціям, які працюють над поверненням та реабілітацією дітей. Нова Зеландія приєдналася до Міжнародної коаліції з повернення українських дітей як її 51-й член. Ці кроки демонструють міжнародну підтримку зусиль України в цьому напрямку.
Тим часом у парламенті Естонії 67 депутатів Рійгікогу внесли на розгляд проєкт заяви «За перемогу України та забезпечення безпеки Європи». Документ від імені депутатів передав голова комітету із закордонних справ Марко Міхкельсон. Проєкт ще мають обговорити та винести на голосування, засідання профільного комітету заплановане на 17 вересня.
Окремим пунктом документа є пропозиція щороку спрямовувати Україні не менше 0,25% валового внутрішнього продукту Естонії. Йдеться про багаторічну та передбачувану військову і фінансову підтримку. У проєкті також закликають союзників зробити пріоритетом постачання Україні систем і ракет протиповітряної оборони, забезпечити постійні постачання військової техніки та підготувати критично важливі запаси до майбутньої зими.
Крім того, естонські депутати пропонують розвивати виробництво озброєнь, передавати Україні відповідні технології та розширювати співпрацю у сфері оборонної промисловості. Парламент також пропонує посилити підтримку української розвідки, спостереження та систем раннього попередження. Ці ініціативи доповнюють санкційний тиск ЄС на Росію та свідчать про подальшу координацію зусиль союзників.
