Європа має альтернативи Starlink, але Україна їх майже не використовує
Європейські супутникові системи GOVSATCOM, IRIS² та OneWeb мають технічні переваги, однак поступаються Starlink за швидкістю, компактністю та доступністю для українських військових.
Європейські оператори пропонують супутникові системи, які теоретично можуть замінити Starlink для українських військових, однак на практиці Україна їх майже не використовує. Причина полягає не в відсутності альтернатив, а в технічних і економічних обмеженнях, які роблять європейські рішення менш придатними для фронту.
Питання заміни американської мережі постало на тлі обмежень роботи терміналів Starlink в Україні. Ще в 2025 році, після схожих повідомлень про відключення, Київ почав переговори з європейськими операторами: люксембурзьким SES, британським Viasat, іспанським Hisdesat і французько-британським Eutelsat OneWeb. Тоді ж Україна зацікавилася європейською системою GOVSATCOM. Рік потому пошуки замінника тривають, хоча, за оцінками джерела, Starlink і досі залишається найшвидшою та найзручнішою системою для війська.
GOVSATCOM є закритою платформою безпечного супутникового зв’язку для урядових і військових потреб країн ЄС. Вона не створює власних супутників, а консолідує потужності європейських національних і приватних операторів на геостаціонарній, середній та низькій орбітах. Затримка сигналу може становити від 50 мілісекунд для низькоорбітального сегмента до пів секунди для геостаціонарних апаратів. Головною перевагою називають захист сигналу: система здатна до військового шифрування та технології null-steering, яка дозволяє антені приймати корисний сигнал попри роботу засобів радіоелектронної боротьби.
Найбільш амбітним проєктом Європи має стати IRIS². Це багатоорбітальна мережа, основу якої складатиме угруповання приблизно з 290 супутників на низькій орбіті в поєднанні з сегментами середньої та геостаціонарної орбіт. Очікувана затримка — 30–50 мілісекунд. Запуск і розгортання системи заплановані на 2027–2030 роки, тобто в найближчій перспективі вона фронту не забезпечить.
Найближчим за функціональністю до Starlink є британсько-французька Eutelsat OneWeb. Мережа налічує 634 супутники на висоті 1 200 кілометрів, тоді як Starlink працює на висоті 540–570 кілометрів. Через більшу висоту затримка сигналу становить 50–70 мілісекунд, проти 25–50 у Starlink. Україна випробовує OneWeb через спеціалізовані термінали, зокрема FoldSat LEO Ku OW та моделі від Intellian Technologies чи Hughes, які використовують для створення резервного каналу зв’язку, зокрема на морських дронах. Такі термінали працюють в умовах придушення GPS засобами РЕБ.
Оператори Hisdesat та Viasat орієнтовані переважно на геостаціонарну орбіту. Через велику відстань сигнал затримується на 500–650 мілісекунд, тому такі системи використовують для малорухливих об’єктів: цивільної критичної інфраструктури, штабів і пунктів управління. Hisdesat у 2026 році розгорнув супутники SPAINSAT NG I та II для союзників НАТО з активними фазованими антенними решітками та захистом від РЕБ. Люксембурзький SES експлуатує систему O3b mPOWER на середній орбіті висотою близько 8 000 кілометрів; угруповання з 13 супутників орієнтоване на високу пропускну здатність, а затримка становить 120–150 мілісекунд.
Чому ж Україна обирає Starlink? Перша причина — затримка. Угруповання Starlink налічує понад 10 тисяч супутників на низькій орбіті, що забезпечує мінімальний пінг. Саме це критично для артилеристів і операторів FPV-дронів, які коригують роботу та ведуть відеотрансляцію в режимі реального часу. Друга причина — компактність. Термінали Starlink з активними фазованими антенними решітками легкі, їх можна перенести в рюкзаку, закріпити на дроні та живити від портативних зарядних станцій.
Третя причина — вартість і доступність. Базовий термінал Starlink коштує від 599 доларів із щомісячною абонплатою від 30 до 80 доларів. Обладнання Eutelsat OneWeb коштує від 1 500 до 6 000 доларів, а підписка — від 300 до 1 000 доларів. Starlink є комерційним продуктом із понад 12 мільйонами абонентів у світі, що дозволяє масштабувати виробництво. Українські військові та благодійні фонди можуть купувати термінали без черг і державних замовлень, оплативши їх банківською карткою. Європейські ж системи, як правило, розраховані на урядові контракти.
Серед рішень, які вже використовують або тестують військові, називають Tooway від Viasat та OneWeb. Перші термінали застосовували під час Курської операції, оскільки на території Росії Starlink не працював, однак швидкість з’єднання була нижчою, а передавання відео з дронів у реальному часі викликало труднощі. Тестування OneWeb почалося після кризи, пов’язаної з Ілоном Маском у 2025 році. Термінали громіздкі, а тарифи дорожчі. За словами керівниці БФ «Лапка Дзиґи» Ірини Жлуктенко, для штабів такі рішення ще прийнятні, але для пілотів вони менш зручні.
7
