ISW: умови енергетичного перемир'я можуть дати Росії перевагу
Аналітики Інституту вивчення війни застерігають, що запропонований США мораторій на удари по нафтопереробних заводах захистить російські НПЗ, але не українські електростанції, які продовжують зазнавати атак.
Запропоновані США обмеження на удари по енергетичній інфраструктурі можуть захистити російські нафтопереробні заводи, але не українські електростанції. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), який проаналізував умови можливого енергетичного перемир'я між Україною та Росією.
Станом на 12 жовтня Київ і Москва не уклали жодної угоди про припинення ударів по енергетичних об'єктах. Попри обговорення можливого перемир'я, російські війська продовжували атакувати українську енергосистему. У ніч проти 12 жовтня під удари потрапили теплоелектростанція на захід від Харкова, об'єкти газовидобутку в Харківській області та нафтобаза в Сарнах Рівненської області.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що лише 12 жовтня російські війська атакували шість українських об'єктів енергетики. Водночас упродовж тієї ночі українські військові не завдавали ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Зеленський наголосив, що Україна готова до повного енергетичного перемир'я, але очікує, що Москва діятиме так само та офіційно погодиться на відповідну домовленість.
11 жовтня президент США Дональд Трамп заявив про нібито досягнуту домовленість між Україною та Росією щодо «енергетичного перемир'я». За його словами, сторони мали припинити удари по енергетичній інфраструктурі. Однак Зеленський спростував інформацію про домовленість із Москвою, наголосивши, що Київ готовий підтримати перемир'я, якщо Росія також припинить атаки.
Згодом анонімний представник Білого дому в коментарі Axios уточнив, що заява Трампа стосувалася лише потенційної угоди. Офіційної домовленості на той момент не було. За словами представника адміністрації США, початковий варіант пропозиції передбачає мораторій на удари по нафтопереробних заводах. Надалі його можуть розширити, щоб захистити й інші об'єкти енергетичної інфраструктури.
Саме обмежений характер цієї пропозиції викликає занепокоєння в ISW. Аналітики вважають, що за нинішніх умов вона може бути значно вигіднішою для Росії, ніж для України. Росія має десятки діючих нафтопереробних заводів, тоді як в Україні працює лише один. Тому мораторій на удари по НПЗ може суттєво обмежити можливості України атакувати російську енергетичну інфраструктуру, але не забезпечити рівноцінного захисту українських об'єктів.
За оцінкою ISW, запропоновані умови можуть дозволити Росії й надалі завдавати ударів по українських електростанціях узимку 2026–2027 років. Адже початковий варіант домовленості передбачає захист нафтопереробних заводів, а не всіх об'єктів енергетики. Таким чином, Україна ризикує взяти на себе обмеження щодо атак на чутливі енергетичні об'єкти Росії, тоді як російські війська зможуть продовжувати кампанію ударів по українській енергосистемі.
В ISW наголосили, що за такого сценарію перемир'я не забезпечить Україні симетричних переваг. Натомість воно може дати Москві додаткові можливості для продовження атак на українську енергетичну інфраструктуру напередодні та під час зимового періоду.
Тим часом президент Володимир Зеленський після розмови з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом повідомив, що Німеччина працює над організацією зустрічі «коаліції охочих», а також анонсував зустріч радників із нацбезпеки у форматі Е3 – Україна. За його словами, лідери обговорили, як Росія реагує на заяву Трампа про енергетичне припинення вогню новими атаками на українські енергооб'єкти.
«Саме так себе поводять росіяни, коли тиск слабшає. Дуже важливо, щоб Європа й далі діяла принципово», – наголосив Зеленський. Мерц зі свого боку заявив, що обговорив із Зеленським російські повітряні удари по цивільних об'єктах та українській енергетичній інфраструктурі. «Росія має погодитися на перемир'я щодо енергетичної інфраструктури – це важливий крок на шляху до тривалого миру в Україні», – підкреслив німецький канцлер.
Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив незгоду з президентом США Дональдом Трампом у зв'язку з угодою з господарем Кремля Володимиром Путіним щодо експорту дизельного палива. Трамп 9 жовтня заявив, що поспілкувався з Путіним та досягнув домовленості про поставки російського дизельного палива на американський та світові ринки. Ця домовленість викликала обурення в Україні та в європейських столицях.
8
