Лавров порівняв нинішні кроки Німеччини з передвоєнними часами
Глава МЗС РФ назвав рішення Берліна «початком справжньої війни». Німеччина відкидає буквальне трактування: країна не воює з Росією, а відповідає на гібридні загрози.
Сергій Лавров використав історію Другої світової війни, щоб описати нинішнє загострення між Росією та Німеччиною. В інтерв’ю 6 вересня він назвав німецькі звинувачення і дипломатичні заходи «по суті початком справжньої війни». Серед прикладів міністр назвав закриття російського генконсульства в Бонні та рішення щодо «Російського дому» в Берліні, після чого заявив, що перед війною дипломатичні представництва також закривалися.
Таке порівняння звучить максимально різко, але воно не означає формального оголошення війни. Росія не оголошувала Німеччині війну. Німецький уряд зі свого боку каже, що ФРН не перебуває у стані війни. Водночас Берлін говорить про щоденні гібридні атаки — саботаж, шпигунство, кібератаки та інформаційні операції. Саме в цій площині Німеччина пояснює свої нинішні рішення.
У центрі конфлікту — події 4 серпня в аеропорту Лейпциг/Галле. Німецька влада заявила, що Росія відповідальна за спробу використати оснащений вибухівкою дрон поблизу українського транспортного літака. Москва це заперечує. Уряд ФРН не розкриває всіх деталей, посилаючись на захист слідства: частина інформації про можливих учасників, маршрути, відео й ДНК залишилася непублічною.
Після політичної атрибуції Берлін оголосив про закриття генконсульства РФ у Бонні з 18 вересня. Також припинено угоду щодо «Російського дому» в Берліні. Додатково Німеччина збирається посилити перевірки під час в’їзду громадян РФ, просувати нові санкції на рівні ЄС та боротися з тіньовим флотом, який Москва використовує для обходу обмежень. Берлін називає ці кроки пропорційними.
Для України ситуація має особливе значення, адже інцидент у Лейпцигу був пов’язаний з українським літаком. Німеччина заявляє, що підтримка України продовжиться, а відповідь на російські гібридні операції координується з партнерами по НАТО і Євросоюзу. Тому суперечка навколо консульства та культурного центру є лише видимою частиною ширшої боротьби за безпеку європейської інфраструктури.
Росія у відповідь оголосила про закриття Goethe-Institut у трьох містах, але водночас заявила, що прагне зберігати дипломатичні відносини з Німеччиною. Це показує, що сторони все ще залишають канали для контактів. Історична риторика Лаврова робить конфлікт емоційнішим, однак його реальний розвиток визначатимуть не аналогії з 1940-ми роками, а слідство, санкції, дипломатичні рішення та подальша безпекова ситуація в Європі.
