Норвегія розгортає систему спостереження біля кордону з Росією для виявлення дронів
Норвезькі збройні сили розгортають у Кіркенесі систему повітряного спостереження з датчиками NASAMS, щоб завчасно виявляти безпілотники, що збилися з курсу.
Норвегія розгортає у місті Кіркенес, неподалік кордону з Росією, систему повітряного спостереження, яка має завчасно виявляти безпілотники, що збилися з курсу. Про це повідомив норвезький уряд, а на його заяву посилається «Європейська правда».
Повітряні сили Норвегії встановлюють спеціальні датчики NASAMS, а військовий гарнізон у регіоні посилять понад 30 військовослужбовцями. Цей підрозділ буде розміщений у складі стрілецького батальйону в гарнізоні Сор-Варангер до кінця року. Датчики мають виявляти дрони, попереджати про їхню присутність і загалом давати повну картину того, що рухається повітряним простором у прикордонних районах.
Міністр оборони Норвегії Туре О. Сандвік пояснив рішення тим, що в інших країнах вже траплялися випадки, коли дрони збивалися з курсу. «Ми бачили в інших країнах, як дрони збиваються з курсу. Норвегія ставиться до цього серйозно. Ми маємо бути готовими, хоча наразі не спостерігаємо підвищеної повітряної загрози для Норвегії», — сказав він. В уряді наголошують, що заходи мають превентивний характер і не пов'язані з конкретною новою загрозою.
Міністр також послався на досвід України. «Досвід України показує, наскільки важливо мати хороший огляд ситуації та отримувати раннє попередження. Ці датчики посилять нашу здатність виявляти дрони у регіоні Фіннмарк», — заявив він. Збройні сили тісно співпрацюють із поліцією, яка відповідає за відстеження та запобігання незаконним польотам дронів, тож військові й правоохоронці діють у межах спільної системи контролю.
Рішення ухвалено на тлі низки інцидентів у регіоні. Російський безпілотник «Герань» увійшов у повітряний простір Латвії в неділю, 1 листопада, і покинув територію країни через сімнадцять хвилин. За статистикою, наведеною в тому ж повідомленні, у жовтні під час атак Росії на територію України безпілотники 19 разів порушували повітряний простір Молдови. Саме такі випадки, за логікою уряду, показують, наскільки важливо мати раннє попередження про повітряні об'єкти, що перетинають кордони.
Водночас у Росії тривають наслідки українських ударів по енергетичній інфраструктурі. На лінійній виробничо-диспетчерській станції «Самара», одному з найбільших паливних резервуарних парків Європи, другу добу триває масштабна пожежа після атаки дронів, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал ASTRА. Очевидці зафіксували пожежу, яка спалахнула після ударів безпілотників 2 листопада, а вранці в понеділок над територією об'єкта здіймався густий дим, попри заяви місцевої влади Самарської області про нібито успішне відбиття атаки.
Станція розташована за 30 кілометрів на схід від Самари, налічує 71 резервуар, а загальний обсяг зберігання нафти оцінюється понад 1,6 млн кубометрів, що робить її одним із найбільших подібних об'єктів у Європі. За даними Міністерства енергетики Казахстану, країна тимчасово зупинила постачання сирої нафти до Росії трубопроводом Атирау-Самара після атаки безпілотників, яка сталася вранці в понеділок. У відомстві повідомили Bloomberg, що минулої ночі було атаковано трубопровідні об'єкти в Самарській області РФ.
Станція вже неодноразово зазнавала атак у жовтні. Масштабні пожежі та руйнування фіксувалися 2, 7, 10 та 11 жовтня 2026 року, а під час удару 7 жовтня було підтверджено знищення чотирьох резервуарів типу РВС-50000. Раніше РБК-Україна повідомляло, що 7 жовтня в Самарській області спалахнула пожежа на одному з найбільших нафтових об'єктів Росії. Крім того, ЗСУ завдали ударів по нафтогазових об'єктах РФ у Самарській та Астраханській областях, унаслідок чого пошкоджено резервуари, трубопроводи та установки. У ніч проти 2 жовтня українські безпілотники уразили нафтовузол «Самара».
Джерело: pravda.com.ua
6
