Прем'єр Бельгії: Єврокомісія не пропонуватиме використати заморожені російські активи для України
Барт де Вевер заявив у парламенті, що Єврокомісія не висуватиме нових пропозицій щодо використання близько 185 млрд євро, заморожених у бельгійському депозитарії Euroclear. Він розкритикував прем'єра Нідерландів Роба Єттена за заяви про намір «забрати ці гроші» та попередив, що навіть така риторика може мати юридичні наслідки.
Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив, що Європейська комісія не пропонуватиме нових операцій із замороженими російськими активами, які зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear, для покриття фінансових потреб України. Про це він сказав у парламенті, звітуючи про результати нещодавнього саміту лідерів ЄС.
«Я в цьому впевнений, бо саме це й було сказано», — наголосив де Вевер перед депутатами. Йдеться про близько 185 млрд євро суверенних активів Центробанку РФ, заблокованих на рахунках міжнародного депозитарію цінних паперів Euroclear у Брюсселі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Водночас бельгійський прем'єр не виключив, що окремі країни ЄС знову спробують повернути це питання до порядку денного. Зокрема він розкритикував прем'єр-міністра Нідерландів Роба Єттена, який публічно заявляв на радіо про намір «забрати ці гроші». За словами де Вевера, частина нових європейських лідерів не брала участі в торішніх дискусіях і тепер повторює аргументи, які йому свого часу вдалося відкинути.
Бельгійський прем'єр попередив колег, що навіть подібна риторика може мати юридичні наслідки. За його словами, застереження подіяло: «Один колега сказав мені в коридорі, що це виглядало так, ніби я пройшовся по цих дебатах із вогнеметом». Тепер, за словами де Вевера, особливого ентузіазму продовжувати цю тему за столом переговорів немає.
Торік де Вевер рішуче виступив проти використання цих коштів для допомоги Україні. Тоді лідери ЄС погодили для України позику на 90 млрд євро на 2026–2027 роки, яка має покрити близько двох третин потреб країни. У грудні 2025 року Євросоюз відмовився від конфіскації коштів чи прямого репараційного кредиту під їхню заставу саме через жорстку позицію Бельгії.
На саміті минулого тижня президент України Володимир Зеленський попросив додаткові 70 млрд євро підтримки на 2027 рік через зростання витрат на оборону. За оцінками, узгодженої позики у 90 млрд євро не вистачить для покриття потреб України.
Тема російських активів не сходить з порядку денного. США мають на ці гроші власні плани: за даними Financial Times, Вашингтон пропонував європейцям розморозити частину коштів і передати під американський контроль, щоб пожвавити мирні переговори. Європейські делегати від цього відмовилися. Україна натомість добивається, щоб кошти пішли на її потреби: через брак грошей у бюджеті українські дипломати посилили переговори з ЄС, а очільник МЗС Андрій Сибіга пропонував фінансувати оборону й відбудову саме з активів РФ.
Найбільше заперечує Бельгія. Ще до заяв прем'єра її міністр оборони Тео Франкен називав позицію країни категорично негативною. Проте частина ЄС думає інакше: четверо держав-членів закликали Брюссель шукати спосіб обійти бельгійське вето, а в ПАРЄ запропонували передавати гроші Україні на підставі рішень ЄСПЛ. Низка країн, зокрема Німеччина, Швеція та Фінляндія, знову порушили питання залучення заморожених активів.
4
