Президент Чехії заявив, що не прагне стати європейським переговірником щодо України
Петр Павел заявив, що не має амбіцій бути посередником ЄС у переговорах щодо України, і наголосив, що вирішувати, хто представлятиме Європу, мають самі європейські держави.
Президент Чехії Петр Павел заявив, що не має амбіцій стати європейським переговірником щодо України. За його словами, вирішувати, хто представлятиме європейські держави у можливих перемовинах, мають самі держави Європи, а не окремі політики.
Павел зробив заяву після саміту Вишеградської четвірки в словацькому Тренчині. Раніше видання The Telegraph назвало його серед п’яти можливих співрозмовників Володимира Путіна. Президент Чехії назвав таку публікацію журналістським припущенням і наголосив, що жодних переговорів на цю тему не проводилося.
Колишній голова Військового комітету НАТО, який обіймав цю посаду у 2015–2018 роках, нагадав, що Європа має говорити одним голосом. Водночас він висловив думку, що вікно можливостей для участі в переговорах може закритися через прагнення до повної єдності всіх членів ЄС.
Тема європейського представництва в переговорах з Росією набула нового звучання на тлі заклику італійської прем’єрки Джорджі Мелоні. У листі до голови Європейської ради Антоніу Кошти вона закликала обговорити призначення спеціального представника ЄС на неформальному саміті в Дубліні. Мелоні наполягає, що Союз має висловлювати позицію щодо України «одним голосом».
Паралельно в Брюсселі відбулися переговори щодо гарантій безпеки для України. За словами секретаря РНБО Рустема Умерова, у зустрічі взяли участь представники Франції, Великої Британії, Німеччини, США та НАТО. Обговорювалася також нова європейська стратегія безпеки. Умеров повідомив, що робота триває, а подробиці та наступні кроки будуть оголошені пізніше.
Окремі переговори в Брюсселі щодо плану відновлення України та фінансування на 2027 рік відбулися 4 листопада. Водночас The New York Times повідомляла, що адміністрація Дональда Трампа тисне на Київ, аби той погодився на угоду, яка може передбачати відмову від Донбасу.
Окремо йдеться про доступ України до супутникового сервісу Starshield. Контракт на його використання із США спливає у 2027 році. Тимчасовий повірений у справах України в США Денис Сєнік заявив, що переговори щодо продовження потрібно розпочати терміново. За його словами, Київ не отримав пояснень щодо нещодавніх обмежень у роботі сервісу. Повідомлялося також, що сенатський комітет із закордонних справ може розпочати перевірку через сповільнення роботи Starshield.
У межах дипломатичних контактів Туреччина також активізувалася. Президент Реджеп Тайїп Ердоган планує поговорити з Путіним після зустрічі з Володимиром Зеленським. Анкара хоче дізнатися позицію Москви щодо припинення війни.
Щодо членства України в ЄС міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Оран назвала вступ до 2030 року нереалістичним і виступила проти будь-якого прискореного процесу, наполягаючи на принципі оцінки за заслугами. За її словами, Україна вже відкрила чотири з шести переговорних кластерів. Міністр закордонних справ Литви Будріс, натомість, вважає, що слід визначити цільову дату вступу. У звіті Єврокомісії відзначено прогрес у реформах, але з боротьби з корупцією Україна відстає від Молдови.
Джерело: pravda.com.ua
8
