Суд Чехії відхилив касаційну скаргу російської компанії щодо заморожування 61 об'єкта нерухомості
Верховний адміністративний суд Чехії визнав безпідставною касаційну скаргу російської компанії з управління закордонними активами на заморожування 61 об'єкта нерухомості, які належать РФ. Суди встановили, що компанія могла розпоряджатися цим майном, тому воно підпадає під міжнародні санкції.
Верховний адміністративний суд Чехії відхилив касаційну скаргу російської компанії з управління закордонними активами, яка підпорядковується адміністрації президента РФ. Установа намагалася оскаржити заморожування 61 об'єкта нерухомості, що належать Російській Федерації. Суд визнав скаргу безпідставною, залишивши чинним рішення Міського суду в Празі.
Компанія перебуває у санкційному списку через війну Росії проти України. У жовтні 2024 року Фінансово-аналітичне управління Чехії, спираючись на урядову постанову, ухвалило рішення про те, що ця установа підпадає під дію міжнародних санкцій, які забороняють розпоряджатися активами. Йдеться про 61 об'єкт нерухомості в кадастрових районах Бубенець, Стрешовіце, Карлові Вари, Брно-Пісаркі, Брно-Кнінічки, Влканчіце та Євани. Суд також заборонив використовувати ці об'єкти для отримання коштів.
Російська сторона наполягала, що компанія є лише управителем нерухомості, а справжнім власником є Російська Федерація, яка юридично не перебуває під санкціями. Суди обох інстанцій відкинули це твердження, зазначивши, що установа могла розпоряджатися цим майном. Саме ця обставина стала ключовою для кваліфікації активів як таких, що підпадають під обмежувальні заходи.
Російська компанія бере участь у кількох судових процесах у Чехії, пов'язаних із санкціями. Це не перший випадок, коли вона намагається через суд домогтися розблокування майна, і чеські суди послідовно підтверджують правомірність заморожування. Рішення Верховного адміністративного суду фактично закриває можливість подальшого оскарження в цій справі на національному рівні.
Контекст справи виходить за межі однієї країни. Рада ЄС 22 вересня ухвалила рішення продовжити дію обмежувальних заходів щодо осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, ще на 36 місяців. Водночас зі списку було вилучено російських олігархів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана. Згодом про запровадження національних санкцій оголосили Естонія, Латвія та Литва.
Таким чином, чеське рішення демонструє, що національні суди залишаються важливим інструментом утримання санкційного тиску. Навіть якщо на рівні ЄС окремі позиції переглядаються, держави-члени можуть самостійно підтверджувати чинність обмежень щодо активів, пов'язаних із російською державою. Для України це означає збереження одного з механізмів, який ускладнює Росії розпоряджатися майном за кордоном.
5
