Угорщина просить США виключити її з-під «пекельних санкцій» за купівлю російських енергоносіїв
Голова комітету з закордонних справ парламенту Угорщини Мартон Гайду під час візиту до Вашингтона попросив американських законодавців звільнити країну від дії закону про мита для покупців російських енергоресурсів. За його словами, Угорщина потребує винятку, доки не буде готовий план диверсифікації енергопостачання.
Голова комітету з питань закордонних справ парламенту Угорщини Мартон Гайду звернувся до американських партнерів із проханням звільнити країну від дії нового закону, який передбачає запровадження мит для найбільших покупців російських енергоносіїв. Про це він повідомив у соціальних мережах за підсумками візиту до Вашингтона.
За словами Гайду, під час переговорів із членами республіканської більшості Палати представників США він обговорив майбутнє угорсько-американських парламентських відносин. «Ми дійшли згоди, що Сполучені Штати та Угорщину пов'язують довгострокові, фундаментальні інтереси та цінності, які стоять вище за виборчі цикли», — заявив угорський депутат.
Водночас він наголосив, що новий закон становить ризик для Угорщини. «Саме тому було важливо, що я зміг зазначити: «Тиса» усвідомлює небезпеки та недоліки енергетичної залежності від Росії, і незабаром буде готовий план щодо її усунення», — сказав Гайду. Однак, за його словами, доки такого плану немає, Угорщині потрібен виняток.
«Я звернувся до американських партнерів із проханням втрутитися, щоб Угорщина була звільнена від дії цього закону, а також щоб Сполучені Штати підтримали прагнення нашої країни до диверсифікації енергопостачання», — заявив голова комітету.
Йдеться про законопроєкт, відомий як проєкт Грема-Блументаля, який пропонує запровадження мит зі ставками до 100% для п'яти найбільших країн-покупців російських енергоресурсів. Палата представників Конгресу США ухвалила цей документ 16 вересня, після чого він очікує на підпис президента Дональда Трампа. У Білому домі підтвердили, що Трамп планує підписати ухвалений обома палатами Конгресу законопроєкт.
Закон надає президенту США право запроваджувати мита до 100% проти країн, які купують російські енергоносії або допомагають Росії обходити санкції. Крім того, документ передбачає санкції проти глави Кремля Володимира Путіна, інших російських посадовців, банків і тіньового флоту, а також продовжує чинні обмеження проти Ірану. Палата представників ухвалила документ 252 голосами проти 154, раніше його підтримав Сенат.
Найбільше нових обмежень можуть відчути Китай та Індія — головні покупці російської нафти. Китай допомагає Росії пом'якшувати наслідки західних санкцій ще з перших днів повномасштабної війни, купуючи російську нафту і продаючи товари подвійного призначення. Москва залежить від Пекіна у постачанні деталей для дронів та іншого військового обладнання.
Речник Міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякунь заявив, що торговельна співпраця Китаю з іншими країнами базується на рівності та взаємній вигоді. «Китай здійснює економічне й торговельне співробітництво з країнами на засадах рівності та взаємної вигоди», — сказав він, додавши, що ця співпраця «не спрямована проти жодної третьої сторони і не повинна порушуватися під тиском будь-якої третьої сторони». За його словами, Китай виступає проти екстериторіальної юрисдикції та односторонніх санкцій, які не мають підстав у міжнародному праві та мандата Ради Безпеки ООН.
Індія також попередила, що можливі американські мита можуть зашкодити відносинам із Вашингтоном, і пообіцяла захищати власні торговельні та енергетичні інтереси. У Росії заявили, що нові санкції ускладнять пошук мирного врегулювання війни проти України. Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав ухвалення законопроєкту «недружнім кроком».
Жорстка заява Пекіна пролунала у чутливий момент для відносин США та Китаю. Наступного тижня у Вашингтоні очікують саміт голови Китаю Сі Цзіньпіна з президентом США Дональдом Трампом.
