Від Орбана до Мадяра: Угорщина вислала 10 дипломатів РФ
Вереснева висилка показує, наскільки швидко змінився тон Будапешта щодо Москви після зміни уряду. Росія вже заявила про майбутню відповідь.
Дипломатичні відносини Угорщини й Росії за кілька місяців отримали нові межі. 8 вересня Будапешт оголосив про висилку десяти співробітників російської дипломатичної місії. Міністерка закордонних справ Аніта Орбан заявила, що угорські органи визнали їхню діяльність неприйнятною та несумісною з дипломатичним статусом.
Це не розрив відносин. Угорщина залишає російське посольство працювати і не закриває канал між урядами. Аніта Орбан окремо сказала, що необхідний діалог із Москвою продовжуватиметься. Водночас вона пов’язала висилку з безпекою та суверенітетом країни — тобто Будапешт проводить межу між політичним контактом і тим, що вважає неприйнятною поведінкою дипломатичної місії.
Конкретика залишається закритою. Імен, посад та опису дій десяти співробітників не оприлюднили. Точний строк виїзду теж не оголошений. Це не суперечить дипломатичній практиці: за статтею 9 Венської конвенції держава може оголосити дипломата persona non grata без публічного пояснення причин, а країна, що його направила, має відкликати його або припинити його функції.
Російська відповідь уже анонсована. МЗС РФ заявило, що вживе відповідних заходів. Reuters із посиланням на «Інтерфакс» передав, що в Москві майбутню реакцію назвали болісною для Угорщини. Поки що невідомо, чи йдеться про дзеркальну висилку угорських дипломатів або про ширший набір кроків.
Найцікавіше в цій історії — порівняння з попереднім періодом. Reuters нагадує, що після російського повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році уряд Віктора Орбана публічно не висилав російських дипломатів. До весни 2026 року остання публічна висилка датувалася 2018 роком.
Після виборів 12 квітня ситуація змінилася. Петер Мадяр став прем’єр-міністром 9 травня, Аніта Орбан очолила МЗС 12 травня. Нова влада від самого початку заявляла про намір повернути зовнішню політику ближче до загальної лінії ЄС і НАТО та зменшити односторонню залежність від Росії. Майбутня глава МЗС ще до призначення називала Росію агресором, а Україну — жертвою агресії.
У травні уряд вже вислав одного російського дипломата, заявивши про підозри в розвідувальній діяльності. Вереснева висилка десяти співробітників показує, що питання російської дипломатичної присутності тепер розглядається в Будапешті інакше, ніж за попередньої влади.
Для України це має значення через голос Угорщини в європейських та євроатлантичних інституціях. Зміна тону щодо Росії не означає, що всі українсько-угорські суперечки автоматично зникнуть. Але вона може зменшити одну з ліній розходження всередині Європи — ставлення до ризиків, пов’язаних із Москвою.
Наступний етап залежить від Кремля. Якщо російська відповідь буде суто дзеркальною, відносини, ймовірно, залишаться холоднішими, але керованими. Якщо Москва піде далі, новий угорський уряд отримає перший великий тест на послідовність свого зовнішньополітичного розвороту.
