Президент України Володимир Зеленський звільнив Михайла Федорова з посади міністра оборони після менш ніж півтора року роботи. Рішення було ухвалене на тлі невиконання трьох ключових завдань, які глава держави поставив перед міністром у січні 2026 року, а також через постійний конфлікт між Міноборони та військовим командуванням на чолі з Олександром Сирським.
30 січня 2026 року, невдовзі після призначення Федорова 14 січня, Зеленський публічно визначив три основні пріоритети для нового міністра: закриття неба та посилення протиповітряної оборони, вирішення проблеми примусової мобілізації та так званої «бусифікації», а також запуск реально працюючої контрактної моделі армії. Президент окремо згадав дрони, технологічне заміщення артилерії та зниження переплат, але не як частину трьох головних завдань.
Аналіз виконання цих завдань свідчить, що жодне з них не було завершене. Хоча Міноборони звітувало про зростання ефективності перехоплення дронів та крилатих ракет, небо повністю закрите не було. Структурна реформа територіальних центрів комплектування (ТЦК) залишалася на стадії розробки, хоча одним із результатів стала автоматизація продовження близько 90% відстрочок через застосунок «Резерв+». Нова система контрактів була запущена лише 15–16 червня 2026 року як експериментальний проєкт, розрахований до 2028 року, тому говорити про створення повноцінної контрактної армії передчасно.
Замість виконання поставлених президентом завдань Федоров зосередився на технологічних проєктах та оборонних закупівлях. Його підсумковий звіт налічує 22 досягнення, більшість із яких стосуються дронів, роботизованих комплексів, системи Brave1 Market, закупівель техніки та озброєння, грантів виробникам, далеких ударів, ракетних програм та штучного інтелекту. Лише один пункт із 22 присвячений трансформації умов служби та контрактам, а проблема ТЦК і «бусифікації» у переліку досягнень взагалі не згадується.
Масштаб фінансового та технологічного контуру, створеного Федоровим, викликає питання щодо необхідності аудиту. За офіційними даними Міноборони, менш ніж за рік через Brave1 Market понад 400 підрозділів замовили техніки більш ніж на 33 млрд грн, було замовлено понад 500 тисяч дронів, а в каталозі налічувалося понад 800 виробів. Ця інфраструктура з'єднує дані про бойову ефективність підрозділів, нарахування балів, вибір виробів, виробників, державну оплату та майбутні централізовані закупівлі. Саме існування такої системи не свідчить про корупцію, але її масштаб робить обов'язковим аудит алгоритмів, конфлікту інтересів, допуску виробників та розподілу державних коштів.
Окрему увагу привертає те, що у підсумковому звіті команда Федорова включила до власних досягнень результати, які є продуктом роботи Генерального штабу, військового командування, Сил безпілотних систем, СБУ, ГУР, ВМС та конкретних підрозділів. Серед них — «логістичний локдаун» російської армії, початок ізоляції Криму, зростання показників перехоплення повітряних цілей, операція «Ашан», яка нібито зупинила механізований наступ на півроку, повернення Україні ініціативи на полі бою та рекордні результати дронових підрозділів. Це викликає питання про межу між законною звітністю міністерства про створену інфраструктуру та персональним привласненням результатів військових операцій.
Конфлікт із військовим командуванням став однією з ключових причин звільнення. 16 липня Федоров публічно підтвердив, що пропонував Зеленському замінити головнокомандувача Олександра Сирського, але президент не погодився. Після цього, за словами самого Федорова, більшість ініціатив Міноборони стикалася зі спротивом, а конфлікт завершився ультиматумом з боку головнокомандувача. При цьому Федоров визнав внесок Сирського в оборону Києва, Харківську операцію та звільнення Херсона. За даними джерел «Української правди», постійний конфлікт Міноборони та військового командування був основною причиною рішення не залишати Федорова в новому уряді.
Таким чином, президент обирав між збереженням міністра та збереженням діючої вертикалі командування армією. Звільнення Федорова стало управлінською реакцією на міністра, який не завершив поставлені основні завдання, зосередився на технологічних проєктах, сформував навколо себе самостійний публічний контур, запропонував змінити військове керівництво та після кадрової поразки став центром швидкої медійної та вуличної мобілізації.
