Кабмін виділив 518 млн грн на резервні системи після атак на датацентри
Уряд спрямував 518,3 млн грн із резервного фонду на посилення резервних інформаційних систем державних органів після російських ударів по українських датацентрах у вересні.
Кабінет Міністрів України виділив 518,3 млн грн із резервного фонду державного бюджету на посилення резервних інформаційних систем державних органів. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький. Рішення ухвалили на тлі нещодавніх російських атак на українські датацентри, які пошкодили обладнання низки провайдерів і хостинг-компаній.
За словами прем’єра, кошти спрямують на створення територіально відокремлених резервних середовищ і майданчиків, хмарну інфраструктуру, закупівлю серверного обладнання, програмного забезпечення, а також систем резервного копіювання та відновлення. Це має дозволити державним органам швидше відновлювати роботу інформаційних систем і цифрових сервісів після можливих пошкоджень унаслідок обстрілів або кібератак.
«Кошти спрямуємо на створення територіально відокремлених резервних середовищ і майданчиків, хмарної інфраструктури, закупівлю серверного обладнання, програмного забезпечення, систем резервного копіювання та відновлення», — зазначив міністр.
За словами Корецького, через те що російські війська почали атакувати українські датацентри, загроза для цифрової та комунікаційної системи країни залишатиметься високою до завершення бойових дій. Він наголосив, що при побудові моделі захисту інтернет-інфраструктури уряд і військові виходять із «найгіршого можливого сценарію».
«По-перше, захищаємо. По-друге, є нестандартні рішення. Щось має бути під землею, щось повинно бути в “хмарі”, щось повинно бути за кордоном, щось повинно бути мікс, а щось повинно бути всі три одночасно. Тому єдиного правила немає, але те, що треба виходити з найгіршого сценарію і саме так мислити та готувати себе — це факт», — зазначив прем’єр.
Питання захисту датацентрів і роботи мобільного зв’язку стало окремою темою на засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача. 27 вересня Корецький уже заявляв, що загроза для цифрової та комунікаційної системи залишатиметься високою до завершення бойових дій.
Під час російських атак 23 та 24 вересня у Києві постраждали датацентри та обладнання низки операторів. Зокрема, влучання та знеструмлення майданчиків спричинили масштабні проблеми з інфраструктурою. Crazy Network заявив про пряме влучання в центральний датацентр обміну трафіком у Києві, через що доступ до мережі та телефонія зникли в абонентів не лише в столиці, а й у Вінниці та Хмельницькій області.
KIEVNET повідомив про ураження датацентру, який забезпечує функціонування сегмента його мережі, що призвело до відключень у центрі Києва. UTELS заявив про пошкодження датацентру з магістральним та активним мережевим обладнанням, кабельних ліній і каналів зв’язку, через що без послуг залишилися кілька тисяч абонентів. Компанія уточнила, що це вже не перший удар по її інфраструктурі.
Cityhost повідомив про знищення частини власного серверного обладнання в одному з київських датацентрів, через що компанія екстрено розгортає бекапи на майданчиках за кордоном. Etherlink зафіксував пошкодження вузла зв’язку внаслідок обстрілу датацентру, що вивело з ладу інтернет і телефонію. зазнав перебоїв через проблеми з електропостачанням комутаційних вузлів.
Також пошкоджено датацентр телекомунікаційної компанії Data Group, але всі дані та цифрові сервіси клієнтів зберегли. У мережах «Павутина», «Домонет» і FAUST/ було пошкоджено комутаційне обладнання й кабельні лінії — у «Павутини» на певний час вийшла з ладу майже половина мережі, а провайдерам довелося терміново перемикати трафік на резервні лінії.
Лише в Києві внаслідок атаки 23 вересня постраждали чотири датацентри, а близько 100 тисяч домогосподарств мали проблеми з інтернетом. 29 вересня повторної атаки зазнав КВЦ «Парковий», де знаходився однойменний датацентр. Попередня атака по ньому була 23 вересня.
Про пошкодження також повідомили «Павутина», UTELS, Crazy Network, KyivLink, KIEVNET, Cityhost, MiroHost, Etherlink, Data Group та інші компанії. Виділені урядом кошти мають стати одним із кроків для підвищення стійкості державних цифрових систем до подібних інцидентів.
17
