Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 15,5% річних. Такий крок регулятор пояснив стійким посиленням фундаментального цінового тиску та очікуваним пришвидшенням загальної інфляції до кінця року. Це вже друге підвищення ставки у 2025 році, що свідчить про посилення монетарної політики НБУ.

Голова Національного банку Андрій Пишний на пресконференції зазначив, що підвищення облікової ставки спрямоване на збереження привабливості гривневих активів, забезпечення стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань. «Підвищення облікової ставки спрямовується на збереження привабливості гривневих активів, стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань, що дасть змогу вже в 2027 році повернути інфляцію на траєкторію сповільнення до цілі 5%», — наголосив він. Пишний також підкреслив, що регулятор готовий і надалі використовувати монетарні інструменти, зокрема додатково посилювати процентну політику, якщо це буде необхідно для стримування інфляційного тиску.

За даними НБУ, у червні поточна споживча інфляція сповільнилася до 7,2% у річному вимірі завдяки збільшенню пропозиції сирих продуктів харчування. Однак базова інфляція, яка краще відображає фундаментальні тенденції, прискорилася до 8,1%, перевищивши прогноз регулятора. Вже в липні загальна інфляція знову почала зростати, а базова продовжила прискорюватися. Оновлений прогноз передбачає, що за підсумками 2026 року споживча інфляція становитиме 10%, а базова — 9,2%.

У Національному банку пояснюють таке пришвидшення інфляції розширенням бюджетних стимулів, подальшим зростанням витрат бізнесу на оплату праці, а також вторинними ефектами від подорожчання пального та попереднього послаблення гривні. Останніми місяцями фундаментальний інфляційний тиск став стійкішим через зростання витрат підприємств на логістику, енергоресурси та заробітну плату. Хоча інфляційні очікування залишаються відносно стабільними, вони все ще є підвищеними, що потребує подальшого моніторингу.

Водночас регулятор прогнозує, що у 2027 році інфляція сповільниться до 6,9%, а цільового рівня 5% вона досягне наприкінці 2028 року. Досягненню цих показників мають сприяти скорочення бюджетного дефіциту, зменшення дисбалансів на ринку праці, кращі врожаї, поліпшення ситуації в енергетиці та ефект від жорсткішої монетарної політики. Національний банк також покращив прогноз економічного зростання: за оцінками, у другому кварталі реальний ВВП України зріс на 0,8% у річному вимірі. Відновленню сприяли стабілізація роботи енергосистеми та збільшення державних видатків після зниження невизначеності щодо міжнародної фінансової допомоги.

З огляду на масштабні бюджетні стимули, локалізацію виробництва озброєння та очікувано кращий урожай, НБУ підвищив прогноз зростання реального ВВП України у 2026 році до 1,8%. У 2027–2028 роках економіка, за оцінками регулятора, зростатиме приблизно на 3% щороку завдяки збільшенню інвестицій, розвитку оборонно-промислового комплексу, стабілізації енергетичного сектору та відновленню аграрного виробництва. Водночас економічне зростання й надалі стримують інтенсивні російські атаки на логістичну інфраструктуру, енергетику та об'єкти бізнесу.

Рішення НБУ стало певною несподіванкою для більшості учасників фінансового ринку, які напередодні засідання прогнозували збереження ставки на рівні 15%. Важливо розуміти, що облікова ставка є основним інструментом монетарної політики, який впливає на вартість ресурсів для банків, а через це — на ставки за кредитами, депозитами та дохідність фінансових інструментів. Її рівень також є одним із ключових факторів, що впливають на інфляцію, валютний курс та привабливість гривневих активів. Нагадаємо, на початку повномасштабного вторгнення НБУ утримував облікову ставку на рівні 10% річних, а в червні 2022 року її було підвищено до 25% для стримування інфляційних очікувань. Подальше поступове зниження тривало до червня 2024 року, коли ставка досягла 13%, а потім знову почала зростати.