Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про приєднання України до SEPA
Верховна Рада підтримала за основу законопроєкт № 14327-д, який відкриває шлях до приєднання України до Єдиної зони платежів у євро. Умову, яку ставили МВФ і Світовий банк, назвали виконаною.
Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 14327-д, який створює правову основу для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). За даними, які наводяться у повідомленні, за документ проголосували 249 народних депутатів, хоча в іншому джерелі фігурує цифра 258. Рішення ухвалили 10 листопада 2026 року. Як зазначається, це також виконання умови, яку раніше ставили Міжнародний валютний фонд і Світовий банк.
SEPA дає змогу здійснювати перекази в євро між країнами-учасницями за спільними правилами. Очікується, що для українських користувачів це означатиме швидші й дешевші платежі завдяки нижчим комісіям. У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що приєднання має сприяти зростанню торгівлі, руху капіталу та інвестицій, а також розширенню доступу населення до фінансових послуг. Саме ці ефекти авторами документа названо основними аргументами на користь змін.
Окремий блок законопроєкту стосується протидії відмиванню коштів. Документ передбачає приведення українського законодавства у відповідність до вимог ЄС, оскільки ця відповідність є обов'язковою умовою для участі в SEPA. Ключовим положенням названо створення реєстру банківських рахунків і персональних сейфів. До нього мають потрапляти відомості про відкриття та закриття рахунків, електронних гаманців, договори на користування сейфами та базові дані про власників.
Реєстр не охоплюватиме рухи коштів, залишки на рахунках чи вміст сейфів. Дані до нього передаватимуть Національний банк, банки, небанківські установи, платіжні сервіси та емітенти електронних грошей. Адмініструвати реєстр має Міністерство фінансів. Прямий доступ до нього отримають Бюро економічної безпеки, Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними злочинним шляхом (АРМА), і Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
Заступник голови профільного комітету Ради пояснив, що доступ для цих органів є обмеженим і відповідає мінімальним вимогам європейської директиви. Саме така відповідність, за його словами, є підставою для того, щоб обсяг доступу не виходив за межі, передбачені європейськими нормами. У законопроєкті також прямо зазначено, що реєстр не створює жодних обмежень чи затримок у проведенні операцій фізичних осіб. Тобто звичайні перекази громадян і користування рахунками залишаться без змін у порядку виконання.
Документ передбачає й інші зміни. Зокрема, пропонується окремий реєстр кінцевих бенефіціарних власників трастів, розширення переліку основних суб'єктів первинного фінансового моніторингу та посилення відповідальності за подання недостовірних даних про бенефіціарних власників. Ці норми спрямовані на те, щоб приховати реальних власників активів було складніше, а відповідальність за неточні відомості стала відчутнішою для фінансових установ і компаній.
Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова закликала депутатів підтримати обидва законопроєкти. Її позиція важлива з огляду на те, що приведення законодавства до європейських стандартів є передумовою участі України в SEPA, а не окремою опцією. Для парламенту це означає, що друге читання стане наступним етапом перевірки того, наскільки текст відповідатиме вимогам Брюсселя.
У повідомленні не вказано, коли відбудеться друге читання та яким буде строк впровадження змін. Отже, наразі ухвалено лише перший крок законодавчої процедури, а остаточні терміни приєднання до SEPA залишаються невідомими. Водночас сам факт голосування за основу зафіксовано як виконання умови, яку раніше ставили міжнародні фінансові інституції.
Джерело: biz.nv.ua
7
