Рада ухвалила в першому читанні законопроєкти для приєднання України до SEPA
Верховна Рада підтримала в першому читанні два законопроєкти, необхідні для приєднання України до європейської системи платежів SEPA, що може здешевити та прискорити платежі в євро для українського бізнесу, зокрема IT-компаній і фрилансерів.
Верховна Рада ухвалила в першому читанні два законопроєкти, які є важливим кроком до приєднання України до системи SEPA. Ця європейська платіжна система орієнтована на платежі в євро та має стати дешевшою й швидшою альтернативою для українського бізнесу, який працює з європейськими клієнтами. На відміну від SWIFT, яка охоплює міжнародні перекази в різних валютах, SEPA спеціалізується саме на євро-платежах, що робить її зручною для компаній, які отримують оплату в євро.
Перший із ухвалених документів, законопроєкт №14327-д, стосується створення реєстру рахунків і банківських сейфів фізичних осіб. Реєстр фіксує лише сам факт наявності рахунку чи сейфа: він не містить ані транзакцій, ані залишків на рахунках, ані вмісту сейфів. Такий облік є одним із елементів приведення національної системи до стандартів ЄС, без яких участь у SEPA неможлива.
Другий документ, законопроєкт №15503, передбачає зміни до Цивільного кодексу щодо недостовірної інформації, пов'язаної з фінансовим моніторингом. Він закріплює право на відповідь для осіб, які постраждали від такої інформації, тобто дає людям можливість спростувати неперевірені або хибні відомості про їхню фінансову діяльність. Це положення спрямоване на захист репутації громадян і компаній у випадках, коли помилкові дані про фінмоніторинг уже поширилися.
Третій законопроєкт, №15501, поки що перебуває в парламентському комітеті і не був розглянутий у залі разом із двома іншими. Для остаточного ухвалення вже розглянутих документів потрібні друге читання та голосування в цілому. Окремої процедури потребує і саме приєднання України до SEPA, тобто розгляд цього питання не завершується ухваленням трьох законопроєктів.
Найбільше від можливого приєднання виграють малі компанії та фрилансери, які працюють з європейськими замовниками. Нині фіксовані комісії за міжнародні перекази їх особливо обтяжують, адже при дрібних платежах така плата суттєво зменшує маржу, а іноді з'їдає значну частину суми. Участь у SEPA могла б знизити ці витрати та прискорити надходження коштів, що для фрилансерів, які живуть від окремих проєктів, має практичне значення.
Експертка, цитована у матеріалах, вважає, що така зміна може підвищити конкурентоспроможність українського IT-бізнесу на європейському ринку. Для IT-компаній, які вже продають послуги клієнтам у ЄС, спрощення розрахунків у євро означає менше тертя в угодах і більшу передбачуваність надходжень. Водночас цей ефект проявиться лише після практичної реалізації змін, а не одразу після голосування.
Важливою умовою залишається стан фінансового моніторингу. Банки зможуть працювати в межах SEPA лише після того, як система фінансового моніторингу в Україні буде приведена до вимог ЄС. Тож ухвалені в першому читанні законопроєкти є лише частиною шляху, а повноцінна інтеграція залежатиме від подальших кроків парламенту та банківського сектору, зокрема від того, наскільки швидко буде завершено роботу над третім документом.
Джерело: dou.ua
14
