Мерц пов’язав бюджет ЄС на 2028–2034 роки з фінансуванням України
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц поставив ухвалення семирічного бюджету Євросоюзу в залежність від згоди всіх держав-членів щодо допомоги Києву. Польська сторона висловила стриманість щодо такого підходу і наполягає на окремому обговоренні фінансування України.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав ухвалення бюджету Європейського союзу на 2028–2034 роки з тим, щоб усі держави блоку погодилися фінансувати Україну. Він попередив, що без консенсусу щодо підтримки Києва семирічний бюджет може бути заблокований. Про цей ультиматум у Польщі висловилися з обережністю, а в самому Євросоюзі тиск на окремі країни викликав напруження.
За даними, які оприлюднили в Польщі, Україні наступного року потрібно додатково близько 70 мільярдів євро. Євросоюз має покрити з цієї суми 45 мільярдів, тож решта потребує інших джерел. Саме тому питання фінансування стало одним із ключових у переговорах про майбутній бюджет блоку. Міністр фінансів Ірландії Гарріс підтримав ідею пов’язати бюджет із допомогою Україні, тоді як інші учасники дискусії розходяться в оцінках.
Заступник міністра закордонних справ Польщі Немчицький пояснив, що тиск, за його словами, спрямований передусім на Словаччину та Чехію. Він нагадав, що Чехія, Словаччина і Угорщина не брали участі в попередньому кредиті ЄС для України на 90 мільярдів євро, тобто залишилися осторонь спільного рішення. Болгарія також розглядає можливість відмовитися від участі в майбутніх механізмах допомоги Україні, що додатково ускладнює картину.
Немчицький наголосив, що банкрутство України різко підвищило б загрозу безпеці Польщі, адже йдеться про сусідню державу, від стабільності якої залежить і безпека східного флангу. Варшава, за його словами, хоче, щоб рішення про фінансування Києва ухвалювалося окремо від переговорів про бюджет ЄС, аби одне питання не заручалося іншим. Водночас Польща домагається захисту фондів згуртування та сільського господарства, оскільки скорочення бюджету вдарило б по програмах регіонального розвитку і підтримки фермерів.
Німеччина та багаті держави-члени виступають за скорочення витрат Євросоюзу, але водночас за збільшення видатків на оборону і допомогу Україні. Саме це поєднання, за даними джерел, створює основне протиріччя в переговорах: скорочувати бюджет і водночас збільшувати окремі статті складно без компромісів. Словацький прем’єр Фіцо назвав лист Мерца шантажем, що відображає глибину незгоди між учасниками. Угорський політик Мадяр виступив проти того, щоб пов’язувати бюджет із фінансуванням України, а чеський прем’єр Бабіш заявив, що фінансування Києва не може бути передумовою для ухвалення бюджету.
Таким чином, питання про допомогу Україні, яке мало б вирішуватися як окремий політичний і фінансовий крок, стало частиною ширшої суперечки про спільний бюджет Євросоюзу. Від результату переговорів залежатиме не лише доля окремих програм, а й спроможність блоку швидко реагувати на потреби Києва. Чим завершаться дискусії, поки невідомо, оскільки позиції держав-членів залишаються розбіжними, а строки ухвалення бюджету наближаються.
Джерело: rbc.ua
10
