Британські спецслужби блокували купівлю клубу родиною Юрія Шамари
Угода родини бізнесмена Юрія Шамари щодо купівлі гольф-клубу в британському графстві Камбрія зірвалася після розслідування Financial Times і застосування закону про інвестиції в національну безпеку.
Спроба родини російського бізнесмена Юрія Шамари купити гольф-клуб у британському графстві Камбрія зірвалася наприкінці квітня 2026 року. Угоду заблокували британські органи влади після того, як Financial Times опублікувала розслідування про походження грошей родини та її зв’язки з російською нафтовою галуззю. Випадок став черговим прикладом того, як Велика Британія та Європа дедалі частіше обмежують доступ російських капіталів до стратегічно важливих активів.
Клуб розташований поруч із прибережною залізничною лінією Камбрійського узбережжя, яку використовують для перевезення ядерних матеріалів. Ця лінія з’єднує верф компанії BAE Systems у Барроу, де будують підводні човни, та ядерний комплекс Селафілд. Саме через цю близькість до оборонних і ядерних об’єктів угоду розглядали як потенційний ризик для національної безпеки. Закон Великої Британії про інвестиції в національну безпеку, що діє з 2022 року, дозволяє розпочати перевірку вже за обґрунтованої підозри у загрозі, без необхідності доводити її остаточно. Саме на цій підставі британська сторона й почала блокування.
За даними видання, батько бізнесмена Олексій Шамара очолював нафтову компанію «Кубань», а на його честь названо Ільський нафтопереробний завод. Цей завод, за інформацією, постачав пальне російським військовим і зазнавав атак українських дронів. Financial Times також пов’язала Юрія Шамару з офшорними компаніями, які керують танкерами так званого тіньового флоту. За версією видання, ці судна могли занижувати в документах вартість російської нафти Urals порівняно з ціною стелі G7 у 44,10 долара за барель. Реальні розрахунки, за цими даними, нібито проводилися через посередників у Дубаї за ринковими цінами. Таким чином, різниця між задекларованою та фактичною ціною могла залишатися поза увагою контрольних механізмів.
Важливим етапом стало переоформлення угоди. Незадовго до її зриву право на завершення купівлі передали доньці бізнесмена Анастасії. Це сталося за два тижні до того, як британська сторона почала процедуру блокування. Такий крок, за інформацією видання, не змінив оцінки ризиків, адже перевірка стосувалася не формальної власниці, а загального кола пов’язаних із родиною осіб і компаній.
Окремо в матеріалі згадано британського агента Ніка Тейлора, який, за повідомленнями, познайомив родину Шамари з клубом. Роль Тейлора в переговорах видання описує як посередницьку, без докладних деталей про характер його участі. Водночас дубайський трейдер Венуто, за інформацією Financial Times, заявляє про спірний борг у 16 мільярдів рублів, який, на його думку, пов’язаний із розрахунками в нафтовому бізнесі. Ці твердження сторонами не перевірені, і їх подано як позицію однієї зі сторін конфлікту.
Чи має Юрій Шамара зв’язки зі спецслужбами, у матеріалі не підтверджено. Британська влада також не оприлюднювала детальних пояснень своїх мотивів, а роль розслідування журналістів у ході перевірки залишається відкритою. Саме тому подальші кроки довкола цієї справи потребують уваги, а поточні висновки варто розглядати як результат публікацій, а не остаточного рішення суду чи уряду.
Автор розслідування закликає Європейський Союз провести перевірки російських активів поблизу військових об’єктів і запровадити санкції проти осіб, пов’язаних із російською тіньовою торгівлею енергоресурсами. Справа Шамари показує, що інструменти контролю за інвестиціями можуть стати одним із головних способів обмежити вплив російського капіталу в Європі, особливо там, де приватна власність межує з інфраструктурою, важливою для оборони.
Джерело: rbc.ua
11
