Рада ухвалила закон 16037-д про спрощення адміністрування ПДВ для бізнесу
Верховна Рада 11 листопада ухвалила закон 16037-д, який спрощує адміністрування ПДВ і взаємодію бізнесу з податковими органами. Водночас фахівці вказують на невирішені питання оподаткування приватних груп протиповітряної оборони.
Верховна Рада 11 листопада ухвалила закон № 16037-д, метою якого є спрощення адміністрування податку на додану вартість і електронної взаємодії бізнесу з податковими органами. За проголосування набрано 273 голоси. Закон стосується як великих компаній, так і фізичних осіб-підприємців, які працюють із ПДВ та звітністю.
Ухвалення закону відбулося на тлі дискусій щодо податкового режиму для інших ініціатив бізнесу. Окремо юристка Ксенія Межова в авторській колонці для RBC-Ukraine розглянула оподаткування приватної протиповітряної оборони. Її текст не є офіційним роз'ясненням, а відображає позицію автора, тому конкретні правила та остаточне податкове трактування залишаються неузгодженими.
Ідеться про експериментальні групи приватної протиповітряної оборони, які створено постановою Кабінету Міністрів № 1506 від 19 листопада 2025 року. До таких груп можуть долучатися підприємства незалежно від форми власності, а їх дії координуються під військовим командуванням. Для бізнесу це означає участь у державному завданні, яке раніше було переважно справою військових структур.
Авторка наголошує, що створення такої системи потребує значних витрат: обладнання, його обслуговування, навчання персоналу та інфраструктура. За її словами, Податковий кодекс не містить чіткого та передбачуваного режиму для таких витрат. Саме це, на її думку, створює найбільшу невизначеність для підприємств, які готові долучитися до груп.
Головні питання стосуються ПДВ на обладнання та податку на прибуток. Межова пояснює, що звільнення від ПДВ при постачанні не тотожне праву покупця на податковий кредит. Для ілюстрації вона наводить приклад: система вартістю 10 мільйонів гривень за ставки 20 відсотків додає до витрат 2 мільйони гривень податкового навантаження. Це відчутна сума навіть для великих виробників.
Щодо податку на прибуток, на її думку, усе залежить від того, чи будуть придбані елементи капіталізовані як основні засоби, чи віднесені до витрат одразу. Від цього вибору залежить строк і порядок врахування витрат, а отже фінансовий результат підприємства. Фахівчиня зазначає, що правила для цього мають бути визначені заздалегідь, а не з'ясовуватися вже під час діяльності.
Окремої уваги, за словами авторки, потребує спільне фінансування обладнання кількома заводами. Такий сценарій породжує питання щодо договорів між учасниками, права власності на спільні активи та можливості отримання податкових кредитів кожним із них. Без чітких шаблонів договорів, на думку Межової, учасники ризикують опинитися в правовій невизначеності.
Авторка стверджує, що втрати від знищених заводів переважають ті податкові надходження, від яких держава відмовляється, надаючи пільги. Саме тому, на її погляд, питання варто розглядати не лише з фіскальної позиції, а й з огляду на безпеку та відновлення виробництва.
Серед пропозицій Межова називає визначений перелік обладнання, зрозумілі правила бухгалтерського обліку, типові шаблони договорів для спільного фінансування та інвестиційні стимули. Вона також закликає координувати дії Міністерства фінансів, Державної податкової служби та Міністерства оборони, щоб правила були узгодженими між відомствами.
Варто наголосити, що текст Межової є опінійним, а не нормативним документом. Закон № 16037-д, ухвалений Радою, стосується спрощення адміністрування ПДВ та електронної взаємодії з податковими органами, проте в наявних матеріалах не зазначено, чи охоплює він описані авторкою витрати на приватну протиповітряну оборону. Тому остаточні податкові наслідки для учасників груп залишаються відкритими.
Джерело: dev.ua
15
