Українські ударні дрони середньої дальності відкрили новий етап у війні, ведучи «вільне полювання» на шляхах постачання російських військ за сотні кілометрів від лінії фронту. Як повідомляє видання Business Insider, це суттєво ускладнює логістику окупаційних сил, які донедавна вважали свій тил безпечним. Завдяки новим технологіям оператори можуть уражати військові цілі на відстані від 20 до 300 кілометрів від передової, заповнюючи проміжок між тактичними FPV-дронами та далекобійними безпілотниками.
Колишній оператор дронів, а нині аналітик 413-го полку безпілотних систем RAID Дмитро Жлуктенко (позивний «Лібер») пояснив, що українські оператори встановлюють на безпілотники термінали Starlink, які забезпечують доступ до інтернету. Це дозволяє виводити апарати на критично важливі автомагістралі в тилу противника, де починається «вільне полювання». За його словами, оператори сіють хаос на глибину до 100 кілометрів. «Ці автомагістралі настільки перевантажені військовою логістикою, що було б дуже важко не знайти цілі», — зазначив Жлуктенко, додавши, що це не стовідсоткова зона ураження, але перебування там уже пов'язане з високим ризиком.
Журналісти видання підкреслили, що українські безпілотники стали одним із ключових факторів виживання країни у війні проти Росії. FPV-дрони малої дальності уражають російських військових, запаси й техніку поблизу лінії фронту, тоді як далекобійні безпілотники атакують нафтові об'єкти, авіабази та військові цілі в глибині російської території. Нові ударні дрони середньої дальності заповнюють проміжок між цими двома напрямками, уражаючи цілі на відстані приблизно від 20 до 300 кілометрів від фронту. У цій зоні Україна може атакувати російські склади, транспортні засоби, транспортні вузли та командні пункти, що порушує постачання передових підрозділів окупантів. Українська сторона заявляє, що використання таких дронів стрімко розширюється і залишається одним із головних пріоритетів.
За словами Жлуктенка, Росія не має потужної системи оборони в цій «середній зоні». Причина частково в тому, що окупанти не можуть перекинути туди значну кількість засобів захисту з інших напрямків, де Україна вже тримає їх під постійним тиском. Західні військові аналітики стверджують, що кампанії українських атак безпілотниками вже суттєво виснажили російську систему протиповітряної оборони. Командуванню окупантів доводиться вирішувати, які райони захищати насамперед, а відкриття нових напрямків для ударів лише поглиблює цю проблему. Жлуктенко зазначив, що навіть якщо Росія розгорне велику кількість дронів-перехоплювачів для знищення інших безпілотників, захист такої величезної території вимагатиме «дуже багато ресурсів». «Тож у будь-якому разі це виграшна ситуація для нас. Ми просто розширюємо для них небезпечну зону», — сказав аналітик.
Українські посадовці стверджують, що нові ударні дрони середньої дальності відкривають для атак ті райони російського тилу, які раніше вважалися безпечними. Це створює нові можливості для України та посилює тиск на російську армію. Українські підрозділи останніми тижнями продовжують нарощувати можливості безпілотних систем на різних напрямках. Так, 20 липня українські морські піхотинці вперше застосували FPV-дрони, запущені з безекіпажних катерів Barracuda, для ураження позицій окупантів у районі Залізного Порту на Херсонщині. Під час виконання завдання один із катерів окупанти знищили чотирма боєприпасами «Ланцет», проте решта успішно вийшла до точки запуску дронів і завдала ударів по ворожій логістиці, техніці та живій силі.
Того ж дня Міністерство оборони України повідомило про випробування нового класу керованих боєприпасів Firefly, які скидаються з дронів-бомберів із висоти до 800 метрів. Боєприпас самостійно коригує траєкторію польоту до цілі й зберігає точність навіть під впливом ворожої радіоелектронної боротьби. Завдяки цьому носій може вражати укріплення, бліндажі та інші захищені позиції ворога, залишаючись на безпечній відстані. Випробування провели на основних типах українських дронів-бомберів, і система підтвердила заявлену ефективність. Серійне виробництво Firefly стало можливим завдяки постанові Кабінету Міністрів № 1310 від 13 жовтня 2025 року, яка дозволяє Міноборони передавати права на технологію приватним оборонним підприємствам. Це відкриває доступ до масштабування боєприпасу виробникам-інноваторам платформи Brave1, які зможуть інтегрувати готове рішення у власне виробництво.
