Уранці 4 липня невідомі безпілотники завдали удару по Санкт-Петербургу, другому за величиною місту Росії. Внаслідок атаки спалахнув нафтовий термінал у портовій зоні, а місцеві жителі повідомили про серію гучних вибухів. Це стало черговим епізодом посилення ударів по об'єктах паливно-енергетичного комплексу РФ, які, за даними українських військових, набули значно більшої інтенсивності з початку 2026 року.
За інформацією місцевих Telegram-каналів, зокрема OSINT-пабліку Exilenova+, удари припали на район нафтового порту та об'єкти портової інфраструктури. Після влучання на території нафтового термінала виникла пожежа, яку намагаються ліквідувати екстрені служби. Російські пабліки публікують відео та фото з місця подій, на яких видно стовпи диму над портом. Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко офіційно підтвердив запровадження режиму небезпеки через безпілотники та попередив про можливе зниження швидкості мобільного інтернету в регіоні.
Офіційної інформації про масштаби пошкоджень, постраждалих або наслідки атаки російська влада на момент публікації не оприлюднила. Місцеві жителі, однак, активно діляться свідченнями в соціальних мережах, повідомляючи про сильні вибухи, які пролунали в різних районах міста. Атака на Санкт-Петербург стала частиною ширшої хвилі ударів по російській інфраструктурі, яка спостерігається останніми днями.
Лише за кілька днів до цього, в ніч на 2 липня, українські сили вивели з ладу нафтопереробний завод «Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез» у Нижегородській області. Це підприємство вважається одним із найбільших постачальників палива для Москви та відіграє ключову роль у забезпеченні російського ринку нафтопродуктами. Крім того, в ніч на 1 липня було завдано ударів по нафтопереробному заводу в Уфі та підприємству оборонно-промислового комплексу в Пензі.
За даними Сил безпілотних систем України, з початку 2026 року інтенсивність ударів по цілях в оперативній та стратегічній глибині Росії зросла на 1150%. Тільки за минулий місяць підрозділи Deep Strike виконали 2359 бойових місій на відстані до 2000 кілометрів, вразивши 172 об'єкти військово-промислового та паливно-енергетичного комплексів РФ. Ці дані свідчать про системний характер кампанії, спрямованої на ослаблення російської економіки та логістики, що забезпечують військові дії.
Санкт-Петербург, який є не лише культурною столицею Росії, а й важливим промисловим та транспортним вузлом, раніше рідше піддавався атакам безпілотників порівняно з прикордонними регіонами. Однак останні події демонструють, що географія ударів розширюється, охоплюючи все більш віддалені та стратегічно значущі об'єкти. Пожежа на нафтовому терміналі в порту може мати серйозні наслідки для місцевої економіки та логістики, оскільки портова інфраструктура Санкт-Петербурга є ключовим елементом експортних та імпортних операцій Росії.
Місцеві жителі, незважаючи на попередження влади про можливі проблеми з інтернетом, продовжують публікувати в мережі відео та фотографії, що документують наслідки атаки. Це створює додатковий тиск на російську владу, яка намагається контролювати інформаційний простір. Експерти зазначають, що такі атаки не лише завдають матеріальної шкоди, але й підривають відчуття безпеки серед населення, демонструючи вразливість навіть глибокого тилу.
На тлі цих подій увага міжнародної спільноти зосереджена на подальшому розвитку ситуації. Аналітики прогнозують, що інтенсивність ударів по російській інфраструктурі може зберігатися або навіть зростати, оскільки Україна продовжує використовувати безпілотні системи для зниження військового потенціалу РФ. Офіційних коментарів з боку українського військового командування щодо атаки на Санкт-Петербург наразі не надходило, але загальна тенденція свідчить про планомірне збільшення дальності та потужності ударів.
