Єрмак очолив адвокатський комітет НААУ та запустив проєкт «Адвокат+» для військових
Андрій Єрмак після звільнення з Офісу президента та підозри НАБУ очолив комітет НААУ і започаткував програму «Адвокат+», яка вже працює з 31 бригадою. ВАКС зняв з нього електронний браслет, а військові частини просили про це, посилаючись на його діяльність на фронті.
Колишній очільник Офісу президента Андрій Єрмак після звільнення з посади та висунення підозри НАБУ і САП у легалізації 460 мільйонів гривень повернувся до адвокатської діяльності. За його ініціативою в межах Національної асоціації адвокатів України створили комітет з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, який він сам і очолив. Структура майже одразу запропонувала програму «Адвокат+», покликану допомагати військовослужбовцям вирішувати їхні правові питання.
За словами самого Єрмака, на цей момент «Адвокат+» працює з 31 бригадою. До ініціативи долучилися «Хартія», бригади «Чорних запорожців», «Холодний Яр», кілька підрозділів ДШВ, а минулого тижня — батальйон «Вовки Да Вінчі», названий на честь героя України Дмитра Коцюбайла. Раніше 12 військових частин звернулися до НАБУ та САП із проханням зняти з Єрмака електронний браслет, мотивуючи це тим, що він розвиває проєкт у їхніх бригадах і повинен мати можливість їздити на фронт. У вересні 2026 року Вищий антикорупційний суд задовольнив це клопотання, обґрунтувавши рішення «загрозою для життя» ексголови ОПУ.
Співрозмовники в армії та серед адвокатського корпусу впевнені, що ключовою мотивацією для Єрмака є відбілювання власної репутації. Під час обрання запобіжного заходу його адвокат Ігор Фомін наводив позитивні характеристики від НААУ та Національної гвардії, де наголошувалося саме на юридичній підтримці військовослужбовців. Єрмак також підписав меморандуми НААУ з командуванням Нацгвардії та з військовою омбудсменкою Ольгою Решетиловою, яка відзначала конструктивну діяльність ексочільника ОПУ.
Попри це, потреба військових у кваліфікованій правничій допомозі залишається гострою і на п'ятий рік повномасштабної війни з Росією. Адвокат, а нині військовослужбовець Артем Донець розповідає, що юридичні питання армійців починаються від нарахування зарплат і закінчуються переведенням, звільненням та службовими розслідуваннями. Військові можуть бути як потерпілими, так і підозрюваними, особливо щодо військових злочинів, тому допомога кваліфікованого адвоката є критичною.
Адвокат Денис Кузьмін наголошує, що в умовах воєнного стану від рішень командира залежить не лише направлення на лікування бійця, а й саме його життя. У підрозділах із недоброчесним керівництвом базові права штучно блокуються або стають предметом корупції. Однією з найгостріших проблем він називає проходження військово-лікарських комісій, коли пораненого військовослужбовця можуть безапеляційно визнати повністю здоровим, ігноруючи діагнози інших спеціалістів. Існує й проблема штучного затягування процесу: бійцям вкрай важко отримати від командування офіційне направлення на лікування чи на проходження самої комісії.
Військовий Олександр, який служить у юридичній службі підрозділу, що отримує послуги від «Адвокат+», зазначає, що будь-який підрозділ сьогодні гостро потребує кваліфікованої правничої допомоги. Нормативна база у військовій сфері є вкрай складною, оскільки поєднує радянські норми, реформоване українське законодавство та імплементовані стандарти НАТО. Самі військові частини як юридичні особи потребують супроводу через судові спори, недоброчесність постачальників озброєння та необхідність перевірки контрагентів. Значний обсяг роботи пов'язаний із міжнародними партнерами, донорами та благодійними фондами.
Окремі військовослужбовці звертаються по допомогу щодо соціальних виплат, зокрема у випадках значних грошових коштів за участь у бойових діях, а також щодо зруйнованого житла на окупованих територіях та інших особистих юридичних питань. Усе це відбувається на тлі того, що питання вільного доступу військових до адвокатських послуг досі не врегульовано на державному рівні. Експерти та самі військові наголошують: держава має забезпечити цей доступ системно, не покладаючись на приватні ініціативи чи залучення колишніх топпосадовців.
4
