Обшуки НАБУ у голови Одеської ОВА Кіпера: що відомо про справу «Карфаген» та попередні скандали
НАБУ провело обшуки в голови Одеської ОВА Олега Кіпера в межах справи «Карфаген». Він не є підозрюваним, але мав робочі зв’язки з фігурантами. Розповідаємо про контекст і попередні скандали навколо посадовця.
НАБУ провело обшуки в голови Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера в межах розслідування, відомого як операція «Карфаген». Справа стосується злочинної організації, яку слідство пов’язує з «кришуванням» мережі шахрайських кол-центрів та легалізацією майна. Сам Кіпер наразі не є підозрюваним, а за даними ЗМІ, під час обшуків у нього вилучили лише телефон.
Увагу журналістів привернули професійні зв’язки Кіпера з одним із головних фігурантів справи — Сергієм Кропивою, відомим як «Канцлер». У 2024 році Кропива обіймав посаду заступника голови Одеської ОВА та відповідав за цифровий розвиток і трансформацію саме за часів керівництва Кіпера. Окремо у справі фігурує Марія Вдовиченко, колишня перша заступниця генерального прокурора, яка звільнилася з прокуратури напередодні обшуків. Кіпер і Вдовиченко тривалий час працювали разом у прокуратурі Києва. Під час обшуків у Вдовиченко виявили матеріали, які можуть свідчити про стеження за керівниками антикорупційних органів, їхніми родинами та підлеглими.
На тлі операції «Карфаген» з’явилися чутки про можливу відставку Кіпера. Народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що голова Одеської ОВА нібито написав заяву про звільнення, але ця інформація не була офіційно підтверджена. Втім, «Карфаген» — не перший скандальний епізод у біографії посадовця. Його критикували через роботу в генпрокуратурі за часів Януковича, закордонні відпустки під час війни, зерновий експорт, а згодом з’явилися й корупційні розслідування.
Олег Кіпер розпочав роботу в прокуратурі у 2001 році. За президентства Віктора Януковича він обіймав посаду заступника начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури, на яку його призначив тодішній генпрокурор Віктор Пшонка. Після Революції Гідності Кіпер потрапив під дію закону «Про очищення влади» та був внесений до реєстру люстрованих осіб. Однак у 2019 році Окружний адміністративний суд Києва задовольнив його позов, визнав люстрацію безпідставною та зобов’язав Генпрокуратуру виключити Кіпера з реєстру. Суд також постановив виплатити йому понад 805 тисяч гривень за вимушений прогул. Рішення мотивувалося тим, що причетність Кіпера до узурпації влади Януковичем не була встановлена.
Після цього Кіпер повернувся до роботи в прокуратурі, а у вересні 2020 року очолив Київську міську прокуратуру. У травні 2023 року його призначили головою Одеської обласної військової адміністрації. Ще на посаді керівника столичної прокуратури він опинився в центрі уваги через поїздку за кордон наприкінці 2022 року. Журналісти встановили, що Кіпер виїхав з України 29 грудня 2022 року через Польщу та повернувся 8 січня 2023-го, провівши за кордоном 10 днів. Це викликало суспільне обурення на тлі заборони виїзду чоловіків під час воєнного стану. Сам Кіпер підтвердив, що це була відпустка, і заявив, що отримав необхідний дозвіл від компетентних органів. Він пояснював поїздку сімейними обставинами, а також повідомив, що під час повномасштабної війни двічі виїжджав за кордон у приватних справах: окрім поїздки наприкінці 2022 року, у серпні того ж року він їздив до Відня на лікування.
Ще одним резонансним епізодом стала історія довкола нерухомості в Києві. ЗМІ повідомляли, що родина Кіпера має елітну нерухомість у столиці, зокрема в ЖК «Патріарх Холл» на вулиці Саксаганського. У 2023–2024 роках очільник Одеської ОВА фігурував у скандалі щодо нерухомості в цьому комплексі. Вдова київського бізнесмена Олександра Ксенофонтова звернулася до правоохоронців із заявою, що її спадкове майно вартістю понад 20 мільйонів доларів опинилося під контролем структур, які вона пов’язувала з Кіпером та його партнерами. Вона також припускала, що на перебіг розгляду справи могла впливати близькість Кіпера до представників прокуратури Києва. Окремо Ксенофонтова пов’язувала з Кіпером Марію Вдовиченко, яка працювала з ним у прокуратурі та згодом стала його наступницею на окремих посадах у столичній прокуратурі. Вдова бізнесмена стверджувала про нібито виконання Вдовиченко вказівок Кіпера та упереджене ставлення до її справи.
У 2024 році Кіпер став героєм розслідування hromadske під назвою «Зерновий барон». Журналісти досліджували рішення Одеської ОВА щодо експорту аграрної продукції. У серпні 2023 року Кіпер видав наказ про посилення митного контролю в регіоні та запровадив особливі правила для вивезення сільгосппродукції з Одещини. Через порти області на той момент проходило близько 85% українського агроекспорту, тому журналісти дійшли висновку, що рішення фактично дало ОВА значний вплив на весь напрямок. Розслідувачі також виявили близько 40 компаній з ознаками фіктивності, які вийшли на ринок після запровадження нових правил.
Таким чином, обшуки НАБУ стали черговим епізодом у довгій низці скандалів, що супроводжують кар’єру Олега Кіпера — від роботи в прокуратурі до керівництва Одеською ОВА. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів слідства та офіційних рішень антикорупційних органів.
