Атаки на склади ліків в Україні: дефіциту немає, але ціни зростають
Після російських ударів по найбільших складах ліків в Україні фармринок зазнає змін: тонни препаратів знищено, ціни в аптеках зростають, але глобального дефіциту наразі немає. МОЗ і дистриб'ютори заспокоюють, що всі необхідні ліки є, проте попереджають про можливі локальні перебої та зміну моделі постачання.
Російські атаки на найбільші в Україні склади ліків призвели до знищення тонн медикаментів, що вже відчутно в аптеках: ціни на деякі препарати зросли на десятки гривень за упаковку. Водночас ані Міністерство охорони здоров'я, ані фармдистриб'ютори не фіксують глобального дефіциту ліків. Про це свідчать коментарі представників галузі, які зазначають, що ситуація залишається контрольованою, але може змінитися.
За останні кілька місяців російські удари знищили або пошкодили три гуманітарні склади Всесвітньої організації охорони здоров'я, де зберігалися медичні засоби для прифронтових регіонів. У ніч на 8 вересня дві балістичні ракети вдруге вдарили по складу одного з найбільших фармдистриб'юторів «Оптіма-Фарм» у Києві. Перша атака сталася ще восени 2025 року, тоді було знищено близько 20% місячного запасу ліків усієї України. 3 вересня під удар у Бориспільському районі потрапив логістичний комплекс «Біокон» — найбільший в Україні сучасний склад ліків, який забезпечував потреби пацієнтів щонайменше на три місяці. Втрати від удару можуть сягати мільярдів гривень.
У «Біоконі» повідомили, що серйозно постраждали два комплекси: новіший і старіший, найбільший. На них зберігалися різні категорії лікарських засобів — від таблеток проти кашлю до дорогих онкопрепаратів. Компанія припинила операції з приймання та відвантаження ліків на постраждалому комплексі й наразі не називає термінів відновлення роботи. Удари по своїх складах також підтвердили «Тева в Україні» та мережа «Аптека доброго дня», в яких знищено сотні тонн медикаментів.
Директор Державного експертного центру МОЗ Едем Адаманов розповів, що на «Біоконі» зберігалися оригінальні ліки міжнародних компаній та їхні аналоги-генерики. Завдяки конкурентному ринку препарати з однією діючою речовиною можуть виробляти 5–10 компаній, тоді як оригінальні ліки не мають аналогів, але виробники зацікавлені швидко поповнити їхні запаси. Водночас СЕО фармдистриб'ютора «БаДМ» Дмитро Бабенко зазначив, що після атаки на «Біокон» деякі виробники досі не відновили постачання в Україну. За його словами, модель постачання зміниться: товар більше не зберігатиметься на складах по 2–3 місяці, а надходитиме безпосередньо дистриб'юторам меншими партіями.
Попри зростання цін, співрозмовники запевняють, що дефіциту ліків немає і не мало б бути, якщо люди самі не створять штучний попит. МОЗ перебуває на контакті з компаніями, отримує конфіденційну інформацію про знищені препарати та може терміново завезти аналоги з інших ринків. Адаманов наголосив, що вакцина від грипу буде вчасно, інші вакцини за календарем щеплень наявні, інсуліни також є. Ліки для складних захворювань, як-от онкологія чи гемофілія, закуповуються державою і лікарнями, тому глобального дефіциту наразі не спостерігається.
Водночас короткі локальні перебої з постачанням в окремі мережі чи регіони можливі. Директор ДЕЦ пояснив, що під час повномасштабної війни передбачити все неможливо. В обігу перебуває майже 12 тисяч одиниць лікарських засобів, і якщо якийсь препарат зникне на 2–3 місяці, його, найімовірніше, можна замінити аналогом від іншого виробника. Адаманов радить не панікувати, не створювати ажіотаж і не викупляти ліки про запас. Мережі не можуть закуповувати величезні партії наперед, а працюють за принципом отримання, продажу та паралельного поповнення запасів.
