Половина українських біженців у Польщі планує повернутися після завершення війни
Опитування Rating Group показало, що 51% українських біженців у Польщі мають намір повернутися в Україну, переважно після завершення війни. Головною умовою повернення респонденти називають безпеку та стабільність.
Більшість українських біженців у Польщі вже адаптувалися до життя в країні, однак питання повернення в Україну для багатьох залишається відкритим. Згідно з результатами опитування Rating Group, 51% респондентів мають намір повернутися додому, але більшість із них не планує робити це найближчим часом.
Лише 8% опитаних готові повернутися вже незабаром, тоді як 43% відкладають повернення до завершення війни. Ще 26% не планують повертатися взагалі, а 23% поки не визначилися з рішенням. Головною умовою для повернення респонденти називають безпеку та стабільність в Україні — цей фактор відзначили 71% опитаних.
Серед інших важливих чинників, які впливають на рішення про повернення, — розвиток економіки (36%), перспективи працевлаштування (26%), відсутність внутрішніх мовних, релігійних та інших конфліктів (21%), розвиток соціальної інфраструктури (12%), можливість впливати на суспільні зміни (12%), участь у відбудові країни (11%) та погіршення умов життя за кордоном (11%).
Водночас майже половина українських біженців розглядає можливість залишитися за кордоном назавжди. Про таке бажання заявили 44% опитаних, тоді як 43% не хотіли б цього, а решта не визначилася. Серед тих, хто планує залишитися за кордоном, 40% обирають саме Польщу, 17% — іншу європейську країну, а 6% — за межами Європи. Ще 37% не визначилися з конкретною країною.
Отримання польського громадянства розглядають 34% опитаних, зокрема ті, хто вже подав відповідні документи. Не планують отримувати громадянство 46%, ще 20% не визначилися. Найбажанішою допомогою для полегшення життя в Польщі респонденти назвали саме можливість отримати польське громадянство — 35%.
Своїм рівнем соціальної адаптації задоволені 57% опитаних, тоді як 37% не задоволені. Мовна інтеграція є досить високою: 60% заявили, що володіють польською на середньому або високому рівні, ще 26% мають базові знання, 12% — початковий рівень. Не знають польської лише 2%.
Серед основних проблем життя в Польщі українці найчастіше називали негативний вплив медіа — 45%. Також респондентів турбують проблеми психічного здоров'я (29%), складний доступ до якісної медицини (28%), загальні проблеми зі здоров'ям (24%), брак можливостей для самореалізації (23%), недостатня соціальна адаптованість, дефіцит вільного часу та житлові труднощі (по 22%), фізична безпека (21%), високе навантаження та брак грошей (по 19%), труднощі з працевлаштуванням або втратою актуальності професії (17%).
Психологічний стан також залишається проблемою: 26% часто або дуже часто відчували надмірну тривогу чи паніку, з якою не могли впоратися. Ще 31% переживали такі стани інколи.
Щодо зайнятості, 73% українських біженців у Польщі мають роботу. Серед працевлаштованих 87% працюють безпосередньо в Польщі, 4% — в Україні, ще 5% — одночасно у кількох країнах. Матеріальне становище за останній рік у більшості опитаних не змінилося (41%), у 36% покращилося, у 20% — погіршилося. На наступний рік 38% очікують покращення, 12% — погіршення, 31% не прогнозують змін.
З житлом ситуація складніша: 81% українських біженців орендують помешкання, власне житло мають лише 7%. Ще 3% забезпечує житлом роботодавець, по 2% живуть у польських родинах або українських друзів та знайомих, а 1% користується соціальним житлом.
Найкраще біженці оцінюють можливості для якісного дозвілля — позитивно їх оцінюють 57%. Комфортно жити в Польщі вважають можливим 41%, доступність дошкільної та шкільної освіти позитивно оцінюють 39%. Водночас найбільші труднощі пов'язані з житлом та медициною. Купівлю власного житла позитивно оцінюють лише 16%, тоді як 44% вважають її недоступною. Доступність якісної медицини позитивно оцінюють 26%, а негативно — 32%.
Найближче коло спілкування 45% респондентів складається переважно з українців. Ще 34% одночасно спілкуються з українцями та поляками. Переважно з поляками спілкуються лише 8% опитаних, а 13% заявили, що взагалі не мають близького кола спілкування. Ставлення українців до місцевого населення здебільшого нейтральне (44%) або тепле (50%). Водночас ставлення поляків до себе українці оцінюють стриманіше: 30% назвали його теплим, 46% — нейтральним, а 22% — холодним.
За останні 12 місяців 31% опитаних стикалися з дискримінацією через національну або етнічну належність, ще 22% — через використання української мови. Водночас 49% не стикалися з дискримінацією за жодною з перелічених в опитуванні ознак.
Раніше повідомлялося, що у Польщі продовжує скорочуватися кількість українців зі статусом тимчасового захисту: у липні їх стало на 8 тисяч менше, ніж місяцем раніше. Частина українців виїжджає до інших країн ЄС, зокрема Чехії, яка дедалі частіше стає альтернативою Польщі. Також повідомлялося про зростання кількості нападів на українців у Польщі та пов'язану з цим напругу в українсько-польських відносинах. Водночас у МЗС України зазначають, що польські правоохоронці належно реагують на такі випадки, а найгостріший період у відносинах між країнами вже позаду.
