Діти українських зірок служать у ЗСУ: історії Бенюка, Скрипки, Харчишина та інших
Сини Олега Скрипки, Богдана Бенюка, Валерія Харчишина, Ігоря Кондратюка, Ігоря Пелиха та Римми Зюбіної долучилися до Збройних сил України. Вони могли залишатися в тіні відомих батьків, але обрали шлях захисту країни.
Сини відомих українських артистів, продюсерів і телеведучих долучилися до лав Збройних сил України, обравши шлях військової служби замість публічного життя в тіні знаменитих батьків. Серед них — нащадки Олега Скрипки, Богдана Бенюка, Валерія Харчишина, Ігоря Кондратюка, Ігоря Пелиха та Римми Зюбіної. Війна змінила життя багатьох українських родин, і родини відомих митців не стали винятком.
Син актора Богдана Бенюка, Богдан-Гордій, приєднався до ЗСУ у 27 років. Він навчався в аспірантурі та здобув ступінь доктора філософських наук: захистив дисертацію 4 вересня, а вже 8 вересня перебував у Запоріжжі. На момент мобілізації його дружина була вагітна первістком. Богдан Бенюк-старший не намагався відмовити сина, наголошуючи, що доросла людина має самостійно ухвалювати такі рішення. Через службу батько рідко бачиться з онукою Яриною, яка, за його словами, дуже схожа на батька. Актор регулярно допомагає доглядати за дівчинкою, поки син час від часу приїздить до родини.
Старший син фронтмена гурту «Воплі Відоплясова» Олега Скрипки, 21-річний Роман, нині служить у Збройних силах України. За словами музиканта, військовий контракт його первістка невдовзі завершується, тож Роман готується повернутися додому. Олег Скрипка не розголошує, де саме служить син та яку посаду обіймає, але зазначає, що той уже самостійно заробляє та отримує військові виплати.
Син фронтмена гурту «Друга Ріка» Валерія Харчишина, 27-річний Дмитро, добровільно долучився до війська 25 лютого 2022 року. До повномасштабного вторгнення він навчався на філософському факультеті та, за словами батька, зневажав зброю й війну. Спочатку Дмитро був сапером, згодом закінчив офіцерські курси. Він займався встановленням та знешкодженням вибухівки, а тепер сам навчає інших військовослужбовців. Валерій Харчишин наголошує, що робота сина є надзвичайно небезпечною, і визнає, що сильно за нього переживає, але намагається не втручатися у військові справи.
Син продюсера Ігоря Кондратюка, Сергій, також добровільно долучився до лав ЗСУ. Спочатку він планував потрапити до однієї військової частини, однак після навчання його направили до 10-го штурмового корпусу 46-ї окремої аеромобільної бригади. Ігор Кондратюк зазначає, що почав говорити про службу сина після того, як його обурили слова Козловського. Продюсер переконаний: нормально, коли чоловіки, які можуть тримати зброю, воюють. Він постійно хвилюється за сина, адже війна вже торкнулася їхньої родини — хтось із близьких загинув, а хтось повернувся з пораненнями. Сергій нині служить не на передовій, проте, за словами батька, небезпека залишається для всіх українців.
Старший син телеведучого Ігоря Пелиха, який загинув у ДТП у 2008 році, Іван обрав військову службу після початку повномасштабного вторгнення. До того 23-річний чоловік навчався на режисера. На початку великої війни Іван приєднався до територіальної оборони Києва, згодом вирушив на фронт і воював на Бахмутському та Курському напрямках, а також брав участь у боях у Лисичанську. Нині він є командиром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів. Влітку 2024 року військовий отримав нагороду від міністра оборони України за службу та внесок у захист країни.
Син акторки Римми Зюбіної, 27-річний Данило, свідомо вирішив долучитися до лав ЗСУ. Ще у 2024 році він самостійно звернувся до рекрутингу та визначився з бажаним родом військ. З першої спроби пройти відбір до обраного підрозділу Данилу не вдалося, однак це не змінило його рішення. Він почав готуватися до служби: тренувався фізично та опановував роботу з дронами за допомогою спеціальних комп'ютерних програм. Щоб відповідати вимогам для служби, Данило також зробив операцію на очах, яку оплатив самостійно.
Історії цих родин демонструють, що війна не оминула жодної верстви українського суспільства. Діти відомих батьків могли б залишатися в тіні, але обрали інший шлях — стали на захист України. Їхні батьки, попри постійне хвилювання, підтримують вибір синів і наголошують на важливості боротьби за незалежність.
