Майже кожен десятий британець відчуває тривогу через свій акцент на роботі
Опитування More in Common показало, що майже 10% британців відчувають тривогу через свій акцент у професійних ситуаціях, а 13% змінюють манеру мовлення, щоб звучати «більш професійно». Найбільше занепокоєння — серед носіїв акцентів Джорді, Кокні та валлійського.
Для значної частини британців особливості вимови досі залишаються джерелом невпевненості на робочому місці. Нове опитування, проведене організацією More in Common, показало, що так звана «упередженість акценту» залишається відчутною проблемою для працівників у Великій Британії. Майже кожен десятий респондент зізнався, що відчуває тривогу або сором'язливість через власну вимову у відповідальних професійних ситуаціях, зокрема під час виступів на ділових зустрічах.
В опитуванні взяли участь понад 3300 дорослих з Англії, Шотландії та Уельсу. Найвищий рівень пов'язаної з акцентом тривожності зафіксували серед носіїв акценту Джорді, поширеного в районі Ньюкасла, а також серед тих, хто розмовляє східнолондонським акцентом Кокні. В обох групах цей показник становив 19%. Серед людей із валлійським акцентом про подібні переживання повідомили 18% опитаних.
Проблема не обмежується лише відчуттям невпевненості. Близько 5% респондентів вважають, що їхній акцент уже коштував їм підвищення, збільшення зарплати або керівної посади. Найчастіше про це заявляли жителі Бірмінгема, відомі як «Браммі», — серед них показник сягнув 13%. Крім того, 13% британців змінюють свою манеру мовлення, щоб звучати більш професійно. Найактивніше це роблять носії акцентів Кокні та шотландського.
Окремо дослідження зафіксувало випадки глузування або критики з боку колег. Найчастіше про це повідомляли респонденти з акцентом Вест-Кантрі — 15%, тоді як серед людей із Джорді цей показник становив 13%. Такі дані свідчать про те, що упередження щодо вимови можуть проявлятися не лише у внутрішній невпевненості, а й у відкритих негативних реакціях оточення.
Опитування було замовлено організацією Common Ground, яка працює над соціальною згуртованістю та допомагає людям із неблагополучних сімей знайти роботу. Її засновниця Лара Ньюман розповіла, що сама свого часу змінила акцент, щоб досягти успіху на робочому місці. Вона пояснила, що вважала сильний акцент західної Англії потенційною перешкодою під час вступу до університету або пошуку роботи.
«Я думаю, що проблема полягає в тому, що акцент передбачає рівень освіти чи щось інше. Він передбачає классову приналежність», — зазначила Ньюман. Вона також наголосила, що акцент може бути одним із бар'єрів для людей із неблагополучних сімей, які намагаються працевлаштуватися. За її словами, вимова часто стає маркером соціального походження, що впливає на сприйняття людини в професійному середовищі.
У дослідженні також зазначається, що перешкодою для працевлаштування може бути не лише регіональний, а й іноземний акцент. Водночас більшість роботодавців заявляють про прагнення однаково ставитися до кандидатів та працівників незалежно від особливостей їхньої вимови. Експертка з кар'єри в LinkedIn Шарлотта Дейвіс вважає, що ситуація поступово змінюється: наймання дедалі більше залежить від навичок, а не від досвіду чи відповідності певному уявленню про професійний образ.
Дані опитування вказують на те, що, попри деклароване прагнення до рівності, акцент і досі може впливати на кар'єрні можливості британців. Для багатьох це означає необхідність адаптувати власне мовлення під очікування роботодавців, що створює додатковий психологічний тиск і може обмежувати професійне зростання.
