Поштова

15 Вересень 2026

Пошук

Суспільство

Рада розгляне законопроєкти про підвищення штрафів за перевищення швидкості

Український парламент цього тижня має розглянути два законопроєкти, які підвищують штрафи за перевищення швидкості. За даними поліції, за рік 51 тисяча водіїв порушили ПДР понад 10 разів, а на дорогах щороку гине 3-3,5 тисячі людей.

Рада розгляне законопроєкти про підвищення штрафів за перевищення швидкості
51 тисяча водіїв порушили ПДР понад 10 разів за рік. Чому українські дороги залишаються смертельною пасткою

Верховна Рада цього тижня має розглянути два законопроєкти, які можуть суттєво підвищити штрафи за перевищення швидкості та змінити звички мільйонів українських водіїв. Про це повідомляє Українська правда. Йдеться про проєкти № 15348 та № 15348-1, які передбачають суворіші санкції за швидку їзду.

Основний законопроєкт № 15348 пропонує підвищити штраф за перевищення швидкості більш як на 20 км/год з нинішніх 340 гривень до 680 гривень. Для тих, хто їхатиме на 60 і 80 км/год швидше, штраф становитиме 2720 і 3400 гривень відповідно. А 17 000 гривень доведеться викласти водіям, яких протягом року щонайменше 5 разів спіймають на значному перевищенні швидкості. Парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності підтримав цей документ.

Альтернативний проєкт № 15348-1 передбачає ще суворіші санкції. За перевищення більш як на 40 км/год довелося б заплатити 2550 гривень. Якщо протягом року водія вчетверте спіймають на такому порушенні — 17 000 гривень, а вп'яте — взагалі можуть на рік позбавити водійських прав. Один із найчутливіших нюансів цього документу — зниження порогу перевищення швидкості, після якого настає відповідальність, з нинішніх 20-ти км/год до 10-ти. До альтернативного проєкту комітет не виявив такої прихильності, як до головного.

Член комітету з правоохоронної діяльності Андрій Осадчук не впевнений, що в залі знайдеться достатньо голосів і для м'якшого варіанта. «У мене є сумніви, що буде легке проходження. Я ніколи не бачив великого ентузіазму ні попереднього скликання, ні цього скликання підтримувати будь-які додаткові каральні заходи щодо порушників Правил дорожнього руху, особливо в питанні швидкості», — пояснює він. Голосування за проєкт він називає серйозним політичним тестом на зрілість своїх колег.

Кількість смертей і важких травм на українських дорогах свідчить, що держава явно робить недостатньо для того, щоб їх стало менше. Впродовж останнього десятиліття статистика по загиблих у результаті ДТП в Україні рухається незмінною синусоїдою: в 3 – 3,5 тисячі жертв на рік (винятком став хіба 2022-й через різкий відтік громадян та паливну кризу). На мільйон населення припадає приблизно вдвічі більше жертв, ніж у середньому в країнах ЄС. Схожа картина також і з дорожніми аваріями із загиблими та травмованими: від 23,6 до 27,2 тисяч українців щороку.

Останнє ноу-хау у сфері дорожньої безпеки — це поява 31 серпня на вулицях Києва та області «фантомів» — спеціальних патрульних автомобілів, які в автоматичному режимі фіксують порушення швидкості. За перші 11 днів роботи вони зареєстрували майже 14 тисяч таких випадків. Проте їхня мета — не кількість штрафів. Начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький наголошує, що «фантоми» спрямовані передусім на превентивний ефект — щоб людина за кермом, не знаючи, де її зафіксують, дотримувалася правил усюди. До того ж у салоні цих автівок сидять патрульні, які можуть зупинити водія за порушення інших ПДР.

«Фантоми» були одним з елементів держпрограми з підвищення безпеки дорожнього руху, яку уряд затвердив ще в 2020-му і термін дії якої вже сплив. Зараз Мінінфраструктури із залученням інших відомств, зокрема поліції, готує нову програму — до 2030 року. До «фантомів» в автоматичному режимі лихачів ловили лише камери фіксації. Де вони стоять — знає більшість водіїв, до того ж їхні місця розташування відображаються в популярних навігаційних застосунках. Утім, поліція цього і не приховувала. Завдання камер — змусити водіїв стишити швидкість на аварійно-небезпечній ділянці, каже Білошицький, і з цим вони цілком справляються. Та навіть за таких умов цього року системи автоматичної фіксації вже зареєстрували 3,5 мільйона випадків перевищення швидкості (для порівняння: патрульні за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM за цей же період виявили майже 400 тисяч порушень).

10 років тому ситуація на українських дорогах була дещо іншою. По місту дозволялося їздити зі швидкістю 60 км/год. Повноцінної системи контролю ще не було. А більшість водіїв не пристібалася. Директорка ЦЕДЕМ та експертка кампанії «За безпечні дороги» Олеся Холопік згадує: їхнє дослідження 2016 року показало, що в Україні ременями безпеки користувалися лише 15% водіїв. Ще б пак — коли штраф за їзду без ременя становив 51 гривню (ціна бігмака і кави на той час), а в таксі взагалі дозволялося не пристібатися.

«Ти хочеш пристебнутися, а на тебе дивляться дуже дивно. В людей немає звички. І ми взяли в пріоритет працювати з ременями, щоб сформувати звичку», — розповідає вона. Згодом на дорогах запрацювали камери фіксації та TruCAM, дозволену швидкість у містах знизили до 50 км/год, а штраф за непристебнутий ремінь виріс вдесятеро. Останні заміри показали: сьогодні в Україні пристібається вже кожен другий водій. Прогрес помітний, проте є ще простір для покращення.

Іванна Омельченко

Автор

Журналістка

Іванна Омельченко працює з темами суспільства, політики, економіки та щоденних новин. У редакції Поштова відповідає за перевірку фактів, контекст і зрозуміле пояснення подій для читачів.