Поштова

30 Вересень 2026

Пошук

Світ

Чеські винищувачі Gripen підняли для патрулювання кордону Польщі через російські дрони

Чехія 18 вересня підняла винищувачі JAS-39 Gripen з авіабази Пардубіце для спостереження за повітряним простором НАТО поблизу східного кордону Польщі через появу російських дронів на заході України.

Чеські винищувачі Gripen підняли для патрулювання кордону Польщі через російські дрони
Чеські літаки Gripen вилетіли до Польщі через атаку російських дронів в Україні

Чеські винищувачі JAS-39 Gripen 18 вересня злетіли з авіабази Пардубіце, щоб спостерігати за повітряним простором НАТО поблизу східного кордону Польщі. Причиною стала поява російських дронів на заході України.

Це вже не перший випадок, коли чеська авіація залучається до охорони повітряного простору східного флангу Альянсу. Раніше Gripen з Пардубіце вже виконували подібні місії, реагуючи на активність безпілотників поблизу українського кордону. Нинішній виліт демонструє, що країни НАТО продовжують посилювати повітряне патрулювання на тлі регулярних російських атак.

Того ж вечора російські ударні безпілотники атакували Київську область. У Бучанському районі постраждали двоє чоловіків — обидва отримали осколкові поранення та були госпіталізовані. Про це повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.

За його словами, внаслідок атаки в районі виникла пожежа у складському приміщенні. Також пошкоджено складські будівлі у Бориспільському районі. Увечері 18 вересня Росія застосувала по Києву балістичні ракети.

Активність російських дронів на заході України безпосередньо впливає на безпеку сусідніх країн НАТО. Через засоби радіоелектронної боротьби безпілотники часто збиваються з курсу та перетинають кордони сусідніх держав. Це створює додаткові ризики для повітряного простору Польщі та інших членів Альянсу.

Постійний представник США при НАТО Метью Вітакер заявив, що Росія стає дедалі агресивнішою та йде на більші ризики на полі бою. За його словами, активне використання радіоелектронної боротьби призводить до того, що безпілотники збиваються з курсу та перетинають кордони сусідніх країн. Вітакер закликав членів Альянсу більше інвестувати в доступні засоби протидії БпЛА.

Він також наголосив, що в майбутніх конфліктах першим ударом може стати саме атака на критичну інфраструктуру. «Якщо ми взагалі наблизимося до застосування статті 5, то йтиметься про катастрофічну гібридну атаку, яка, по суті, становитиме акт війни. Але зараз ми до цього не дійшли», — підсумував посадовець.

Окремо Вітакер назвав головну причину затримки постачання Україні ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. За його словами, головним обмеженням є нестача світових виробничих потужностей, а попит на ракети з боку союзників суттєво перевищує пропозицію.

«Ці ракети дуже спеціалізовані, їхнє виробництво потребує часу — головки самонаведення та всі інші компоненти. Але протиракетна оборона важлива», — зазначив дипломат. Він додав, що США та союзники наразі узгоджують деталі щодо експортних ліцензій та прав інтелектуальної власності для запуску спільного виробництва ракет Patriot в Україні. Однак це питання довгострокової перспективи, яке не вирішить проблему захисту неба цієї зими.

Україна неодноразово наголошувала на необхідності посилення системи протиповітряної оборони напередодні зимового періоду. Зокрема, президент Володимир Зеленський зазначав, що для захисту від російських атак країні потрібно близько 300 перехоплювачів PAC-3.

Нагадаємо, Сполучені Штати готові погодити передачу Україні чергової партії ракет-перехоплювачів для ЗРК Patriot. Йдеться про 10 одиниць MIM-104E GEM-T вартістю 29,6 млн доларів, які Німеччина планує передати українським силам ППО з власного розпорядження. Окрім того, Україна очікує на можливість виробництва менш сучасної версії PAC-2 за відповідною ліцензією, про що раніше заявляв президент США Дональд Трамп. Ця модифікація ракет вже активно використовується українськими військовими для захисту повітряного простору від ворожих атак.

25Перегляди

Іванна Омельченко

Автор

Журналістка

Іванна Омельченко працює з темами суспільства, політики, економіки та щоденних новин. У редакції Поштова відповідає за перевірку фактів, контекст і зрозуміле пояснення подій для читачів.