Данія не ініціюватиме статтю 5 НАТО через обстріл вертольота російським фрегатом
Міністр оборони Данії Єппе Бруус скликав брифінг у Фолькетингу після того, як російський фрегат випустив дві сигнальні ракети в бік данського вертольота Fennec. Данія викликає російського посла, але наразі не вважає за потрібне застосовувати статті 4 чи 5 Північноатлантичного договору.
Данія не ініціюватиме застосування статті 5 Північноатлантичного договору через інцидент, у якому російський фрегат випустив дві сигнальні ракети в бік данського військового вертольота. Про це заявив міністр оборони країни Єппе Бруус, який скликав усіх речників з питань оборони на брифінг у Фолькетингу, повідомляє TV2.
За словами Брууса, країна наразі не перебуває в ситуації, яка вимагала б застосування статті 4 або статті 5 Угоди про НАТО. Стаття 4 дозволяє союзникам порушувати питання безпеки для спільних консультацій, тоді як стаття 5 передбачає, що напад на одного союзника розглядається як напад на всіх.
Попри стриманість у питанні статей НАТО, Данія вживає дипломатичних заходів. Бруус повідомив, що російського посла викликають на зустріч. «Ми викликаємо посла на зустріч. Це також є проблемою, оскільки це вкрай непрофесійна поведінка екіпажу. Існує безліч способів зв'язатися з вертольотом. Ми ставимося до цього дуже серйозно, але поки що не дійшли до такого етапу», — наводить слова міністра «Європейська правда».
Інцидент стався 14 вересня в міжнародних водах поблизу Гедсера. Російський військовий корабель випустив дві сигнальні ракети у напрямку гелікоптера Fennec Військово-повітряних сил Данії, який виконував планову зйомку. Одна з ракет пройшла на небезпечно близькій відстані від повітряного судна.
Міністр оборони Данії наголосив, що країна вперше стикається з подібним інцидентом. «Це інцидент, до якого Данія ставиться дуже серйозно. Ми вперше стикаємося з подібним інцидентом, і це свідчить про те, що росіяни стають все більш схильними до ризику. Саме тому ми викликаємо російського посла на бесіду», — заявив Бруус.
Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен також назвала інцидент серйозним. Обидва повітряне судно і фрегат мали право перебувати в цьому районі, зазначають у Данії.
Військовий аналітик Центру військових досліджень Копенгагенського університету Кеннет Оленшлегер Буль зауважив, що подія формально не вважається нападом з погляду міжнародного права, оскільки зброя не застосовувалася. Водночас він назвав дії російського корабля недружнім кроком, який мав змусити датський гелікоптер відійти. За словами аналітика, раніше данські військові регулярно фотографували російські кораблі без подібних інцидентів, тому те, що сталося, він вважає ескалацією.
Інцидент з данським вертольотом є частиною ширшої картини активності російських суден поблизу європейських берегів. Наприкінці серпня Королівський флот Британії три доби стежив за російськими суднами, які рухалися біля британських берегів. У липні російський корабель провів артилерійські стрільби біля узбережжя Британії у день зміни прем'єр-міністра.
Того ж дня, 15 вересня, у Литві оголосили жовтий рівень повітряної загрози після порушення повітряного простору безпілотником. Для його перехоплення підняли винищувачі НАТО, які згодом збили дрон.
Данія наразі обмежується дипломатичними кроками та консультаціями в парламенті, не вдаючись до механізмів колективної оборони НАТО. Виклик російського посла має стати сигналом про серйозність ставлення Копенгагена до поведінки російського екіпажу в міжнародних водах.
