Посли ЄС не продовжили санкції проти РФ через спротив Словаччини та Франції
Посли країн ЄС у п'ятницю знову не змогли погодити продовження персональних санкцій за агресію Росії проти України. Словаччина вимагає виключити зі списку Усманова і Фрідмана, а тепер до неї приєдналася Франція щодо Усманова. Повторна зустріч запланована на понеділок, 15 вересня — день, коли спливає крайній термін.
Посли країн Європейського Союзу на засіданні в п'ятницю знову не змогли ухвалити рішення про продовження персональних санкцій, запроваджених за агресію Росії проти України. Про це повідомив редактор «Радіо Свобода» з питань Європи Рікард Джозвяк. За його інформацією, дипломати зустрінуться повторно в понеділок — за день до крайнього терміну, 15 вересня.
Головною перешкодою залишається позиція Словаччини, яка наполягає на виключенні з санкційного списку російських олігархів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана. Водночас, за словами журналіста, ситуація ускладнилася, оскільки тепер і Франція вимагає виключити зі списку Усманова. «Словаччина все ще хоче виключення зі списку Усманова й Фрідмана. Але питання тепер ще більш ускладнене, тому що Франція також хоче виключення Усманова», — написав Джозвяк у соцмережі X.
Це вже не перша спроба погодити продовження обмежувальних заходів. Попереднього разу персональні санкції вдалося продовжити 14 березня. Тоді Словаччина також до останнього добивалася виключення зі списку Фрідмана та Усманова, але зрештою рішення було ухвалено.
Персональні санкції ЄС проти російських фізичних та юридичних осіб запроваджуються на шість місяців і потребують одностайної підтримки всіх 27 країн-членів для продовження. Якщо згоди не буде досягнуто до 15 вересня, санкції можуть втратити чинність, що стане серйозним ударом по єдності ЄС у питанні підтримки України.
На тлі цих труднощів Євросоюз також повернувся до питання заморожених активів Росії. Європейська комісія підтвердила, що вивчає дефіцит фінансування України, який, за оцінками, сягає 27 мільярдів доларів. Ці кошти необхідні для продовження опору російській агресії. Минулого року лідери ЄС домовилися надати Україні позику в розмірі 90 мільярдів євро після того, як альтернативний план фінансування через заморожені російські активи не отримав одностайної підтримки.
Речниця Єврокомісії Паула Піньо заявила, що наразі головна увага приділяється отриманню Україною коштів із цієї позики, а не розморожуванню активів. «Заморожені активи не є пріоритетним завданням. Ми багато працювали над цим, а тепер увага зосереджена на чомусь іншому», — сказала вона. Водночас комісар ЄС з питань економіки Валдіс Домбровскіс цього тижня зустрівся з прем'єр-міністром України Сергієм Корецьким та директором-розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою, щоб обговорити фіскальну ситуацію в Україні. За словами речника комісії Балажа Уйварі, результатом цих зустрічей стане додатковий аналіз експертів, перш ніж ЄС зможе обговорювати шляхи вирішення фінансових потреб Києва.
Питання заморожених російських активів знову активізувалося після того, як понад 120 депутатів Європарламенту підтримали пропозицію зробити ЄС безпосереднім зберігачем цих активів, а не покладатися на Euroclear та інші установи. Це має розвіяти побоювання Бельгії, яка могла залишитися наодинці з фінансовими та політичними наслідками. Комісія заявила, що вивчає цю пропозицію. Крім того, у Парламентській асамблеї Ради Європи запропонували новий механізм передачі Україні заморожених активів на підставі рішень Європейського суду з прав людини.
Таким чином, ЄС стикається з подвійним викликом: зберегти єдність щодо персональних санкцій проти російських олігархів і знайти фінансові ресурси для підтримки України. Рішення, ухвалене наступного понеділка, може стати визначальним для подальшої санкційної політики Євросоюзу.
