Швейцарія затвердила нову стратегію безпеки через війну в Україні
Швейцарія ухвалила нову стратегію національної безпеки, яка передбачає посилення армії, захист критичної інфраструктури та підготовку до гібридних атак на тлі російської агресії проти України.
Швейцарія затвердила нову стратегію національної безпеки, яка передбачає підготовку до можливих збройних нападів, посилення армії та захист цивільного населення. Рішення ухвалено на тлі російської агресії проти України та зростання кількості кібератак. Документ також охоплює захист критичної інфраструктури та підготовку країни до гібридних і дистанційних атак.
Нова стратегія стала кардинальним переглядом безпекових підходів Швейцарії, яка традиційно дотримувалася нейтралітету. Війна в Україні та активізація російських спецслужб у Європі змусили Берн переглянути пріоритети. Зокрема, йдеться про посилення оборонних можливостей, захист об'єктів, важливих для функціонування держави, та підвищення стійкості до атак, що можуть відбуватися нижче порогу відкритого військового конфлікту.
За даними польського Бюро національної безпеки, російські спецслужби з початку вересня активізували дії проти європейської інфраструктури, яка забезпечує допомогу Україні. Серед цілей — залізниця, мости та прикордонні переходи. Генерал дивізії Адам Жечковський, директор Департаменту нагляду за Збройними силами БНБ, заявив, що блокування можливості надавати допомогу Україні є головною метою дій Росії в Європі. За його словами, Москві не вдалося відсікти Україну від фінансової підтримки, тому вона перейшла до спроб знищення інфраструктури.
У Польщі не вважають прямий військовий напад Росії на держави НАТО найбільш імовірним сценарієм у короткостроковій перспективі. Полковник Маріуш Соліводзький, заступник директора Департаменту аналізу БНБ, пояснив, що масштабна агресія проти країни НАТО означала б для Росії високий ризик прямого конфлікту з усім Альянсом. Натомість, за його оцінкою, більш реалістичним залишається сценарій поступового посилення дій нижче так званого порогу війни, включно із застосуванням суто військових засобів.
Соліводзький також повідомив, що БНБ оцінює ймовірність додаткової мобілізації в Росії після виборів до Державної думи як помірно високу. Водночас польська сторона поки не може визначити, яким буде масштаб можливої мобілізації та наскільки вона вплине на перебіг війни проти України. Імовірною видається ескалація російських військових дій проти України в осінньо-зимовий період.
Представник БНБ також заявив, що Росія зберігає конфронтаційний курс і не демонструє готовності реально завершити війну проти України та повернутися до дотримання міжнародних норм. За словами Соліводзького, Москва прагне відновити свій вплив і системно послаблює потенційних противників у різних сферах. Він наголосив, що російська загроза для країн регіону не зникне автоматично навіть у разі припинення вогню або завершення війни в Україні.
Литва також заявила, що має розвідувальні дані про можливу російську операцію «під чужим прапором». Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс зазначив, що Вільнюс має ту саму інформацію, що й інші країни регіону та союзники. Він обговорював ці дані з генеральним секретарем НАТО, його заступником та командувачами збройних сил європейських країн. За словами Будріса, Москва може спробувати перевірити готовність НАТО до колективної відповіді.
Раніше західні експерти попереджали про посилення російської «тіньової війни» проти країн НАТО. У Німеччині вже фіксували диверсії проти енергетики, аеропортів, оборонних підприємств та державних ІТ-систем. Повідомлялося, що російські спецслужби вербують виконавців через Telegram для підпалів, диверсій на залізниці та збору інформації про військові об'єкти. На цьому тлі президент України Володимир Зеленський закликав європейські країни спільно створити «архітектуру стійкості» для протидії військовим, енергетичним та інформаційним загрозам.
33
