Трамп під час дзвінка із Зеленським просив припинити удари по російських НПЗ
Під час телефонної розмови Дональд Трамп неодноразово просив Володимира Зеленського припинити атаки на російські нафтопереробні заводи, пов'язуючи їх зі зростанням світових цін на дизельне пальне. Зустріч лідерів очікується на полях Генасамблеї ООН.
Президент США Дональд Трамп під час телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським неодноразово просив припинити удари по російських нафтопереробних заводах. За словами джерела, обізнаного з перебігом розмови, це прохання зайняло значну частину дзвінка, а слово «дизель» згадувалося багато разів.
Трамп пояснював своє прохання тим, що атаки на російські НПЗ підвищують світові ціни на дизельне пальне. Це вже не перший випадок, коли американський президент публічно порушує це питання: раніше він заявляв, що попросив українського лідера припинити удари по російській нафтопереробній інфраструктурі, посилаючись на нібито глобальний дефіцит дизельного пального. За словами Трампа, Зеленському слід змінити тактику.
Нові деталі розмови з'явилися на тлі підготовки до особистої зустрічі двох президентів. За даними Axios, зустріч Зеленського з Трампом на полях Генеральної асамблеї ООН орієнтовно відбудеться у вівторок. Раніше Володимир Зеленський заявляв, що очікує на зустріч із Дональдом Трампом у 20-х числах вересня і що сторони, зокрема, говоритимуть про антибалістичний захист України.
Зустріч відбудеться через кілька днів після того, як Трамп підписав закон про санкції проти Росії та затвердив найбільшу угоду про озброєння між США та Україною з моменту вступу на посаду. Обидва кроки Київ домагався місяцями. Законопроєкт про «пекельні санкції» проти Росії, співавтором якого був покійний сенатор Ліндсі Грем, не дасть миттєвого результату, однак сам факт його підписання став важливим сигналом для Києва.
Тим часом у Кремлі готуються до чергової зустрічі з представниками команди Дональда Трампа. За словами російських дипломатів, ключова мета перемовин — усунення «подразників» у двосторонніх відносинах між США та Росією. Водночас Путін продовжує звинувачувати Україну у нібито небажанні вести переговори та блокуванні процесів для досягнення миру.
Питання ударів по російських НПЗ залишається одним із найчутливіших у відносинах Києва та Вашингтона. Українська сторона розглядає атаки на нафтопереробну інфраструктуру як спосіб зменшити фінансові ресурси, які Росія спрямовує на ведення війни. Натомість американський президент наголошує на економічних наслідках для світового ринку пального.
Останніми тижнями Київ практично цілодобово зазнає російських атак, зокрема реактивними ударними безпілотниками та балістичними ракетами. У ніч на 20 вересня українські безпілотники масовано атакували Москву та область, внаслідок чого спалахнула масштабна пожежа на території логістичного технопарку «Соф'їно». Також після атаки горів московський нафтопереробний завод у районі Капотня.
Мер Москви Сергій Собянін назвав цю атаку наймасованішою на російську столицю. Президент Володимир Зеленський повідомив, що під час нічної атаки на Московський регіон Сили оборони застосували низку українських далекобійних засобів, зокрема «Фламінго», «Паляницю» та Pelican. Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що внаслідок нічного удару по Московському НПЗ пошкоджені три установки підприємства. Також Сили оборони уразили російські ЗРК «Бук-М3», РЛС «Небо-У» та місце виробництва безпілотників на окупованій території.
У російському Міноборони погрожують посилити удари по Києву після українських атак на Москву. Нібито «у відповідь на атаки ЗСУ на цивільну інфраструктуру» росіяни обіцяють посилити удари «по військових об'єктах у Києві». Там також запевняють, що спроба української атаки на Москву нібито провалилася, і заявляють про збиті 1 951 український безпілотник та 8 крилатих ракет за добу.
Росія п'ятий рік веде неспровоковану повномасштабну війну проти України. Починаючи з 2022 року, восени посилюються атаки на українську енергетику та інші об'єкти, зокрема в Києві. На цьому тлі телефонні контакти між Києвом і Вашингтоном та майбутня зустріч на полях Генасамблеї ООН набувають особливого значення для подальшої координації підтримки України.
25
